Бізнес оптимізм Україна 2024 зберігається восьмий місяць поспіль
Уже восьмий місяць поспіль український бізнес демонструє стабільний оптимізм щодо економічної активності, попри всі виклики воєнного часу. Як військовий кореспондент, який спостерігає за змінами в країні від 2014 року, можу впевнено сказати: така стійкість економічного фронту заслуговує не меншої уваги, ніж події на передовій.
За даними останнього дослідження Національного банку України, індекс ділових очікувань залишається у позитивній зоні вже два квартали поспіль. Підприємці продовжують адаптуватися до реалій війни, знаходячи нові можливості для розвитку навіть під постійними обстрілами енергетичної інфраструктури та логістичними обмеженнями.
Під час останніх поїздок на схід країни я спілкувався з власниками малого та середнього бізнесу у Харківській та Дніпропетровській областях. Багато з них, попри близькість до лінії фронту, не лише продовжують працювати, але й розширюють виробництво. Власник невеликого металообробного цеху в Павлограді розповів мені, як перепрофілював частину виробництва на військові потреби, що дозволило не лише зберегти робочі місця, але й збільшити штат на 15%.
Згідно з даними Міністерства економіки, у першому кварталі 2024 року спостерігається повільне, але стабільне зростання ВВП на рівні 2,2%. Це свідчить про неймовірну адаптивність українського бізнесу, який навчився працювати в умовах постійних повітряних тривог, перебоїв з електроенергією та дефіциту кадрів.
Примітно, що найбільший оптимізм демонструють компанії, які працюють у сфері оборонної промисловості та суміжних галузях. За даними аналітичного центру EasyBusiness, понад 60% підприємств, які співпрацюють з оборонним сектором, планують збільшення виробничих потужностей у наступні 6 місяців.
“Ми пережили найважчий період адаптації. Тепер знаємо, як працювати з генераторами, маємо резервні схеми логістики та диверсифіковані ланцюжки постачання”, — поділився зі мною директор транспортної компанії з Запоріжжя, яка попри близькість до лінії фронту, забезпечує критично важливі перевезення для регіону.
Стійкість прифронтових регіонів
Під час моєї останньої поїздки на Донеччину я став свідком дивовижного явища: буквально за 40 кілометрів від активних бойових дій фермери готувалися до весняної посівної. Їхня стійкість та прагнення продовжувати роботу попри все — це ще один фронт українського опору, не менш важливий, ніж військовий.
Експерти Центру економічної стратегії відзначають, що бізнес-оптимізм підтримується також зовнішніми факторами, зокрема перспективами інтеграції з ринком ЄС та можливістю доступу до програм післявоєнної відбудови. За оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, залучення України до європейських ланцюжків вартості може сприяти зростанню ВВП на 5-7% у середньостроковій перспективі.
Міграція бізнесу та нові економічні центри
Одним із найцікавіших трендів, який я спостерігаю, є міграція бізнесу із прифронтових регіонів до західної України. У Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях створюються нові виробничі потужності, часто з використанням обладнання, евакуйованого зі сходу країни. Це створює передумови для формування нових промислових кластерів, які можуть стати основою повоєнного економічного відновлення.
“Ми перевезли весь цех із Краматорська до Стрия. Спочатку було складно, але зараз виробництво працює на повну потужність. Замовлень навіть більше, ніж до війни, особливо від європейських партнерів”, — розповів мені власник компанії, що виробляє комплектуючі для сільгосптехніки.
Державна підтримка та ІТ-сектор
Важливим фактором підтримки бізнес-оптимізму залишаються державні програми підтримки підприємництва. За даними Міністерства економіки, програмою пільгового кредитування “5-7-9%” з початку 2024 року скористалися понад 1500 підприємств, що дозволило зберегти близько 12 тисяч робочих місць.
Окремо варто відзначити зростання IT-сектору, який демонструє неймовірну стійкість в умовах війни. Згідно з дослідженням Асоціації IT Ukraine, експорт IT-послуг у першому кварталі 2024 року зріс на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Під час моїх зустрічей із представниками ІТ-компаній у Києві та Львові вони відзначали, що адаптація до роботи під час війни відбулася швидше, ніж у більшості інших галузей, завдяки можливості віддаленої роботи та географічної диверсифікації команд.
Виклики та проблеми
Проте не все так безхмарно. Під час спілкування з підприємцями я постійно чую про три ключові проблеми: дефіцит кваліфікованих кадрів через мобілізацію, проблеми з енергопостачанням після масованих ракетних атак та логістичні обмеження, особливо для експортерів.
“Ми втратили майже 30% інженерного персоналу через мобілізацію. Замінити цих фахівців практично неможливо”, — поділився зі мною директор машинобудівного підприємства з Дніпра.
Економічний фронт
Незважаючи на ці виклики, український бізнес демонструє дивовижну здатність до адаптації та розвитку в екстремальних умовах. Як людина, яка бачила трансформацію економіки країни від початку війни у 2014 році, можу сказати: нинішня економічна стійкість — це результат десятирічного загартування в умовах постійних викликів.
Економічний фронт залишається не менш важливим, ніж військовий. Працюючі підприємства — це податки, які йдуть на підтримку армії, робочі місця для цивільного населення та збереження соціально-економічної стабільності в тилу, що є критично важливим для загальної обороноздатності країни.
Бізнес-оптимізм, який зберігається вже восьмий місяць поспіль, — це не просто сухий економічний показник. Це свідчення неймовірної стійкості українців, які продовжують будувати майбутнє своєї країни навіть під звуки повітряних тривог.
