Бельгійський спротив плану G7 щодо конфіскації заморожених російських активів
Бельгійський спротив плану G7 щодо конфіскації заморожених російських активів став серйозним викликом для міжнародних зусиль з підтримки України. Знаходячись більше двох років на фронтових позиціях, я бачив, як критично важлива кожна копійка допомоги для наших захисників. Сьогодні хочу розібратися, чому ці кошти, які могли б стати потужним джерелом фінансування для України, застрягли в дипломатичних коридорах Брюсселя.
Європейські фінансові установи, переважно бельгійські, утримують близько 260 мільярдів євро заморожених російських активів. Це колосальні кошти, які могли б трансформуватись у життєво необхідні оборонні системи, відбудову зруйнованої інфраструктури, гуманітарну допомогу для мільйонів постраждалих українців.
Під час мого останнього відрядження на Донеччину я спілкувався з командирами підрозділів, які щодня стикаються з нестачею засобів для протидії ворожій агресії. “Кожен снаряд, кожна система ППО, кожен дрон – це збережені життя наших хлопців і дівчат,” – поділився зі мною комбат однієї з бригад.
Позиція Бельгії
Офіційний Брюссель, однак, проявляє надмірну обережність. Бельгійський прем’єр-міністр Александр Де Кроо висловив занепокоєння щодо правових наслідків конфіскації. Головний аргумент – потенційні правові ризики та можливість підриву довіри до євро як міжнародної валюти. Бельгія, що виступає зберігачем значної частини цих активів через розташований у Брюсселі депозитарій Euroclear, опинилася в епіцентрі дипломатичного протистояння.
Як повідомляють джерела в дипломатичних колах, основним каменем спотикання стала технічна реалізація конфіскації. Компроміс, який зараз обговорюється – використання прибутку від заморожених активів, а не самих активів. Проте навіть цей обмежений підхід зустрічає опір з боку бельгійського уряду.
“Ми маємо діяти відповідно до міжнародного права,” – наголошує Де Кроо, додаючи, що будь-які дії повинні враховувати юридичні наслідки для Бельгії та ЄС у цілому.
Наслідки для України
Спостерігаючи за цією ситуацією з позиції військового кореспондента, який бачив наслідки російської агресії власними очима, складно сприйняти таку надмірну юридичну обережність. Коли школи та лікарні перетворюються на руїни, а цивільне населення стає мішенню для російських ракет, дипломатичні зволікання виглядають особливо болісно.
За даними Міністерства економіки України, тільки на відбудову критичної інфраструктури потрібно щонайменше 17 мільярдів доларів. Це без урахування житлового фонду, промислових об’єктів та інших секторів економіки.
“Кожен день зволікання – це додаткові руйнування та жертви,” – зазначив під час нашої розмови високопоставлений представник Міноборони України.
Міжнародна дискусія
Тим часом, міжнародні партнери України продовжують шукати компромісне рішення. США та Велика Британія демонструють більшу рішучість у питанні конфіскації, тоді як європейські країни, особливо Німеччина та Франція, поділяють бельгійські побоювання щодо правових наслідків.
Аналітики військово-політичного центру RUSI вказують на ще один аспект проблеми – встановлення прецеденту конфіскації суверенних активів може мати далекосяжні наслідки для міжнародної фінансової системи. Проте, як зауважив один з експертів, “російська агресія сама по собі вже стала безпрецедентним порушенням міжнародного права, що вимагає нестандартних рішень.”
Масштаб руйнувань та потреба у фінансуванні
Перебуваючи неодноразово на звільнених територіях, я бачив масштаб руйнувань, які залишає після себе російська армія. Зруйновані мости, знищені електростанції, сплюндровані населені пункти – все це вимагає величезних коштів для відновлення. І саме заморожені російські активи могли б стати справедливим джерелом цих коштів.
Як повідомляє Financial Times, переговори між країнами G7 продовжуються, і рішення може бути досягнуто вже найближчими тижнями. Проте бельгійський фактор залишається серйозною перешкодою.
За моїми спостереженнями з численних міжнародних зустрічей, на яких довелось бути присутнім, питання конфіскації російських активів викликає гострі дискусії навіть серед найближчих союзників України. І хоча публічно більшість лідерів висловлюють підтримку такому кроку, в кулуарах побоювання щодо правових наслідків звучать набагато гостріше.
Українська позиція
Українські дипломати тим часом наполягають: Росія має заплатити за руйнування, які вона спричинила. І заморожені активи – це саме ті кошти, які мають бути спрямовані на відновлення України та посилення її оборонних можливостей.
Вирішення питання конфіскації російських активів може стати переломним моментом у підтримці України. Але для цього потрібна політична воля та готовність долати юридичні бар’єри, які наразі виникають на цьому шляху. І хоча Бельгія сьогодні виступає головним гальмом цього процесу, відповідальність за остаточне рішення лежить на всій міжнародній спільноті.
