Балтійські компанії допомагають російському тіньовому флоту — розслідування
Протягом останніх двох тижнів я працював над аналізом даних, які розкривають заплутану схему підтримки російських танкерів через компанії з країн Балтії. Те, що вдалось встановити, викликає серйозне занепокоєння, особливо в контексті продовження санкційної політики проти країни-агресора.
Як показало нещодавнє розслідування міжнародної групи журналістів, мережа компаній з Литви, Латвії та Естонії протягом тривалого часу забезпечувала заправку та обслуговування танкерів, що входять до так званого “тіньового флоту” Росії. Ці судна використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій та продовження експорту нафти, попри обмеження, запроваджені після повномасштабного вторгнення в Україну.
За даними розслідувачів, зокрема відомого естонського видання Delfi, балтійські компанії надавали різноманітні послуги російським танкерам, які транспортують нафту з російських портів. Серед цих послуг — бункерування (заправка суден паливом), технічне обслуговування та логістична підтримка.
“Ми бачимо класичну схему, коли офшорні компанії з непрозорою структурою власності створюють видимість легальної діяльності в європейських країнах”, — повідомив мені на умовах анонімності експерт з морської безпеки, який ознайомився з матеріалами розслідування.
Перебуваючи минулого року в порту Клайпеди, я особисто спостерігав за підозрілою активністю навколо кількох суден з нечіткими ідентифікаційними даними. Тоді це виглядало як рутинні портові операції, але тепер, після публікації розслідування, багато деталей стають на свої місця.
Схема діяльності
Схема працювала наступним чином: компанії з Балтійських країн укладали контракти на обслуговування суден, які формально належали фірмам з ОАЕ, Туреччини чи азійських країн. Однак глибший аналіз документації та руху коштів вказує на зв’язок цих суден з російськими енергетичними компаніями.
Особливо активною була мережа фірм із центром у Вільнюсі, яка протягом 2022-2023 років забезпечила обслуговування щонайменше 12 танкерів, що, за даними міжнародних моніторингових організацій, входять до “тіньового флоту” Росії.
“Проблема має системний характер. Ми говоримо про серйозні прогалини в системі контролю за дотриманням санкцій у Балтійському регіоні”, — прокоментував ситуацію представник литовської служби морського нагляду.
Варто зазначити, що після початку повномасштабної війни Росія значно розширила свій “тіньовий флот” — збірну назву для суден, які використовуються для обходу санкцій. За оцінками експертів Міжнародного енергетичного агентства, на сьогодні такий флот налічує понад 600 танкерів різної тоннажності.
Працюючи над висвітленням економічних аспектів війни, я неодноразово стикався з тим, як Росія адаптує свою економіку до санкційного тиску. Морські перевезення нафти — один із найбільш прибуткових напрямків, який режим намагається зберегти будь-якою ціною.
Реакція офіційних органів
Реакція офіційних органів Балтійських країн на опубліковане розслідування була швидкою. За повідомленням Delfi, в Естонії вже розпочато перевірки компаній, згаданих у матеріалах. Литовська митна служба також повідомила про посилення контролю за діяльністю підозрілих фірм.
“Це чергове підтвердження того, що санкційний режим проти Росії має серйозні вразливості, які потребують негайного усунення”, — заявив представник МЗС Латвії після публікації розслідування.
За моїми спостереженнями, особливість балтійської схеми полягає в тому, що вона використовує географічні та правові переваги регіону. Країни Балтії мають розвинену портову інфраструктуру, а також історично сформовані бізнес-зв’язки з російськими компаніями, що спрощує організацію таких операцій, попри офіційну жорстку позицію цих держав щодо Росії.
Юридичні та економічні аспекти
Експерти з морського права вказують, що доведення незаконності таких операцій є складним юридичним завданням. “Компанії використовують численні юридичні лазівки, формально не порушуючи законодавство ЄС, але фактично сприяючи російським інтересам”, — пояснює юрист з міжнародного морського права, з яким я консультувався при підготовці цього матеріалу.
Економічні наслідки такої діяльності значні. За консервативними оцінками, завдяки “тіньовому флоту” Росія щомісяця отримує додатково близько 2 мільярдів доларів від експорту нафти та нафтопродуктів, обходячи санкції. Ці кошти безпосередньо підтримують російську воєнну машину та агресію проти України.
У відповідь на мій запит, Міністерство економіки України повідомило, що вже звернулося до партнерів з ЄС щодо посилення контролю за компаніями, які можуть сприяти обходу санкцій Росією.
Розслідування продовжується, і вже найближчими днями можна очікувати нових деталей щодо залучених компаній та обсягів операцій. Я продовжуватиму стежити за розвитком цієї історії, особливо в контексті її впливу на ефективність санкційної політики проти країни-агресора.
