Бабин Яр російський вплив: Йосиф Зісельс про фінансування та пам’ять
Питання збереження пам’яті про трагедію Бабиного Яру завжди було складним для українського суспільства. Проте останніми роками дискусія загострилася через зростаючий російський вплив на процеси меморіалізації. Йосиф Зісельс, відомий громадський діяч та співголова Асоціації єврейських організацій і громад України, відверто розповідає про спроби Росії використати трагедію Голокосту як інструмент впливу.
“Російське фінансування меморіальних проєктів у Бабиному Яру — це не просто благодійність, а елемент гібридної війни”, — зазначає Зісельс у своєму інтерв’ю. За його словами, російські олігархи, які вкладали кошти в будівництво меморіального комплексу, діяли не самостійно, а за погодженням із Кремлем.
Передвоєнні застереження
Ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Зісельс попереджав про небезпеку проєкту, який фінансували Михайло Фрідман, Павло Фукс та Герман Хан — бізнесмени з російським корінням. “Це була спроба переписати нашу історію, насадити російське бачення трагедії Бабиного Яру, де роль українців часто представляється викривлено”, — наголошує громадський діяч.
Після початку повномасштабної війни російське фінансування проєкту офіційно припинилося. Проте, як зауважує Зісельс, залишився значний вплив на концептуальному рівні. Історична нарація, закладена під час розробки проєкту, містить чимало проблемних моментів, які резонують із російськими наративами про Другу світову війну.
Контроль над історичною пам’яттю
“Важливо розуміти, що меморіалізація Бабиного Яру — це не тільки про вшанування жертв, а й про те, хто контролюватиме історичну пам’ять”, — пояснює Зісельс. На його переконання, в умовах війни з Росією питання контролю за меморіальними проєктами має бути під особливою увагою української держави.
Цікаво, що Зісельс завжди підтримував альтернативний, державний проєкт меморіалізації Бабиного Яру, який розробляли українські історики та архітектори. “Нам потрібен український погляд на цю трагедію — правдивий, виважений, без крайнощів, але саме український, а не нав’язаний ззовні”, — наголошує він.
Ширший контекст української історії
На його думку, трагедія Бабиного Яру має розглядатися в ширшому контексті української історії XX століття, включаючи Голодомор, сталінські репресії та інші злочини тоталітарних режимів проти українського народу.
“Коли Росія фінансує меморіальні проєкти в Україні, вона не просто вшановує пам’ять загиблих. Вона намагається вибудувати наратив, який заперечує суб’єктність України, представляє українців як антисемітів і колабораціоністів. Це частина більшої інформаційної війни”, — пояснює Зісельс.
Він також зазначає, що справжнє вшанування жертв Бабиного Яру можливе лише за умови повного розуміння історичного контексту трагедії, без політизації та маніпуляцій. “Меморіалізація має об’єднувати, а не розділяти суспільство”, — наголошує громадський діяч.
Сучасний стан питання
Сьогодні, після двох років повномасштабної війни, питання російського впливу на проєкти збереження пам’яті про Голокост стоїть особливо гостро. Українська держава та суспільство усвідомлюють важливість створення власного, незалежного наративу про трагічні сторінки своєї історії.
“Ми маємо відповідально підходити до збереження пам’яті про Голокост в Україні, не дозволяючи використовувати цю трагедію як зброю проти нас”, — підсумовує Йосиф Зісельс, закликаючи до створення по-справжньому українського меморіального комплексу в Бабиному Яру, який враховуватиме всі аспекти цієї трагедії та її місце в історії України.
