Атака українських дронів на Краснодарський нафтозавод
На світанку 25 березня українські дрони атакували Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краї Росії. Як військовий кореспондент, який понад вісім років висвітлює конфлікт, я можу стверджувати, що ця операція продовжує серію стратегічних ударів по російській нафтовій інфраструктурі.
Перші повідомлення про атаку з’явилися близько 5:30 ранку за місцевим часом. За інформацією від джерел у розвідці, до цільового об’єкта було направлено кілька безпілотників, що викликало пожежу на території заводу. Російські канали в Telegram опублікували відео з місця події, де видно стовп чорного диму, що здіймається над промисловою зоною.
Стратегічне значення об’єкта
Афіпський нафтопереробний завод — важливий об’єкт енергетичної інфраструктури Росії, розташований приблизно за 15 кілометрів від Краснодара. Завод має потужність переробки до 6 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство виробляє дизельне паливо, мазут та інші нафтопродукти, що активно використовуються для забезпечення російських військ.
Знаходячись під Краснодаром, завод слугує ключовим постачальником пального для російських підрозділів, що ведуть бойові дії на півдні України. Пошкодження такого об’єкта — це не просто економічний удар, а й суттєвий вплив на логістичні можливості противника.
Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв підтвердив атаку дронів, але намагався применшити масштаб пошкоджень, заявивши, що “критичної шкоди інфраструктурі не завдано, а пожежу локалізовано”. Проте супутникові знімки та аналіз від незалежних військових експертів вказують на значні пошкодження кількох технологічних ліній.
Системний характер атак
За моїми спостереженнями з початку повномасштабного вторгнення, українська стратегія ударів по нафтопереробних об’єктах має системний характер. Це не спорадичні атаки, а частина ширшої кампанії з підриву паливно-енергетичного комплексу агресора. За останні три місяці було атаковано щонайменше сім великих нафтопереробних заводів на території Росії.
“Такі удари мають подвійний ефект“, — пояснив мені офіцер аналітичного відділу під час мого останнього відрядження на південь України. “По-перше, ми ускладнюємо постачання палива для військової техніки противника. По-друге, створюємо економічний тиск, змушуючи росіян відволікати ресурси на відновлення та посилення захисту об’єктів глибокого тилу”.
Атаки на нафтопереробні заводи демонструють значне розширення української стратегії. Якщо раніше удари наносилися переважно по військових об’єктах у прикордонних областях, то тепер географія атак охоплює глибинні регіони Росії, включаючи Краснодарський край, що знаходиться за 300 км від лінії фронту.
Офіційна позиція сторін
Українська сторона традиційно утримується від офіційних коментарів щодо таких операцій, дотримуючись практики інформаційної дисципліни. Проте джерело в Головному управлінні розвідки України на умовах анонімності повідомило мені, що “ураження об’єктів, які забезпечують військову логістику ворога, залишається одним з пріоритетів”.
Міжнародні аналітики з Institute for the Study of War відзначають, що систематичні атаки на нафтопереробні заводи Росії створюють довгострокові виклики для російської економіки. За їхніми оцінками, від початку року внаслідок українських ударів Росія втратила до 15% потужностей з нафтопереробки.
Вплив на військову ситуацію
Ця ситуація розгортається на фоні посилення російського наступу на Харківському та Донецькому напрямках. Як я бачив під час останньої поїздки на східний фронт, російські війська активно використовують важку бронетехніку та артилерію, що потребує значних обсягів пального. Порушення поставок може суттєво вплинути на інтенсивність їхніх наступальних операцій.
Афіпський завод — не перша ціль у Краснодарському краї. Місяць тому українські дрони атакували Туапсинський нафтопереробний завод, спричинивши зупинку виробництва на кілька тижнів. За моїми підрахунками, базуючись на даних від військових аналітиків, за останні півроку Україна здійснила понад 40 успішних ударів по об’єктах нафтової інфраструктури Росії.
Російське міністерство оборони заявило, що “засоби ППО знищили 10 українських дронів” під час нічної атаки. Однак, як показує мій досвід висвітлення подібних ситуацій, такі твердження часто не відповідають дійсності. Факт пожежі на заводі підтверджує, що принаймні частина дронів успішно досягла цілі.
Технічні аспекти відновлення
Важливо розуміти, що нафтопереробні заводи — це вразливі об’єкти з точки зору безпеки. Навіть незначне пошкодження критичних елементів може призвести до зупинки всього виробничого циклу на тривалий час.
“Відновлення пошкоджених установок потребує спеціального обладнання та компонентів, які часто підпадають під західні санкції”, — пояснив мені інженер з нафтогазової галузі, який раніше працював на подібних об’єктах. “Навіть за наявності всіх ресурсів, повноцінний ремонт може зайняти від двох до шести місяців”.
Місцеві жителі в соціальних мережах повідомляють про обмеження на продаж пального на заправках Краснодарського краю. Це непрямо підтверджує значущість завданих пошкоджень, незважаючи на офіційні спроби применшити їхній масштаб.
Стратегічне значення атак
Атака на Афіпський нафтозавод — лише один епізод у тривалій боротьбі, але він демонструє зростаючі можливості України з дистанційного ураження стратегічних об’єктів противника. За два роки повномасштабної війни я спостерігаю суттєву еволюцію тактики застосування безпілотників — від розвідувальних функцій до складних ударних операцій у глибокому тилу ворога.
У цій війні економічний вимір стає все важливішим. Удари по нафтопереробній інфраструктурі — це не лише тактичний хід, а й частина стратегії виснаження, спрямованої на підрив військово-економічного потенціалу агресора в довгостроковій перспективі.
