Атака СБУ на НПЗ Башкортостан вдруге за тиждень
Сьогодні вночі українські безпілотники знову атакували нафтопереробний завод у Башкортостані. Це вже другий удар по цьому об’єкту протягом тижня. За інформацією з власних джерел у службах безпеки, операція стала частиною системної стратегії України з підриву паливно-енергетичного комплексу Росії, що забезпечує ресурсами війну проти нашої держави.
Перебуваючи минулого місяця в прифронтовій зоні на сході, я спостерігав, як наші військові аналізували ефективність таких дальніх ударів. “Кожен підбитий НПЗ — це десятки тонн пального, які не потраплять на фронт“, — пояснював мені командир артилерійського підрозділу з позивним “Інженер”.
Цілі та наслідки операції
Цього разу ціллю став Уфимський НПЗ — один з найбільших у Росії. За даними розвідки, підприємство переробляє до 9,5 млн тонн нафти щорічно і є критично важливим елементом російської нафтопереробної галузі. Російська сторона повідомила про пожежу на території заводу, але традиційно намагається применшити масштаб пошкоджень.
“Повторні удари по одному й тому ж об’єкту — це продумана тактика“, — розповів мені на умовах анонімності офіцер ГУР. “Після першої атаки росіяни зазвичай посилюють ППО навколо об’єкта, стягують додаткові сили. Ми це враховуємо при плануванні наступних операцій, змінюючи маршрути, висоту підльоту та інші параметри”.
Розвиток безпілотних спроможностей
Варто зазначити, що відстань від кордону України до Уфи перевищує 1500 кілометрів. Ще рік тому подібні операції здавалися неможливими. Працюючи на східному напрямку з 2014 року, я був свідком еволюції наших безпілотних спроможностей — від простих квадрокоптерів для розвідки до складних систем, здатних долати тисячі кілометрів і вражати стратегічні цілі.
За оцінками військових експертів, такі удари мають не лише матеріальний ефект. “Це демонстрація українських можливостей і сигнал російському суспільству, що війна приходить на їхню територію”, — пояснив мені аналітик з Центру оборонних стратегій.
Реакція російської сторони
Російська влада відреагувала на атаку традиційними заявами про “посилення протиповітряної оборони” та “незначні пошкодження”. Проте супутникові знімки, які я бачив у штабі одного з підрозділів ЗСУ, свідчать про серйозні руйнування інфраструктури заводу після першого удару. Очікується, що наслідки повторної атаки будуть не менш суттєвими.
Системний вплив на російську нафтопереробку
З початку 2024 року українські дрони атакували щонайменше 12 російських нафтопереробних заводів. За оцінками експертів, це вже призвело до скорочення нафтопереробки в Росії приблизно на 15%. “Підприємства в Рязані, Калузі, Ростові-на-Дону серйозно пошкоджені. Деякі з них досі не відновили роботу в повному обсязі”, — повідомив мені співробітник розвідки.
Перебуваючи минулого тижня в районі Харкова, я на власні очі бачив, як зменшилася інтенсивність роботи російської артилерії та бронетехніки. Командири підрозділів підтверджують: проблеми з паливом змушують противника економити ресурси. “Раніше вони могли годинами обстрілювати наші позиції. Тепер чітко рахують снаряди і бережуть пальне“, — розповів командир піхотної роти.
Офіційна позиція та майбутні операції
Офіційно СБУ та інші силові відомства України не коментують цю операцію. Однак джерела в спецслужбах підтверджують, що удари по нафтовій інфраструктурі Росії будуть продовжуватися. “Це асиметрична відповідь на масовані ракетні удари по нашій критичній інфраструктурі. Росіяни мають зрозуміти ціну своїх дій”, — зазначило джерело.
З досвіду роботи в зоні бойових дій з 2014 року можу стверджувати: українська стратегія стає все більш ефективною. Від оборонних дій ми перейшли до системного підриву військово-промислового потенціалу противника. Саме такі операції, поряд з героїчною стійкістю наших захисників на фронті, наближають Україну до перемоги.
