Атака FPV-дроном журналіста Радіо Свобода під час обстрілу авто
Я щойно повернувся з Донецької області, де став свідком і ледь не жертвою атаки російського дрона-камікадзе. Це трапилося під час моєї чергової поїздки на передову, коли ми з колегами документували наслідки артилерійських обстрілів у одному з прифронтових населених пунктів.
Вранці 21 травня наша евакуаційна машина, чітко позначена написами “PRESS“, рухалася польовою дорогою в районі Часового Яру. Ми супроводжували евакуацію літніх людей, які попри активні бойові дії залишалися у своїх будинках. У автомобілі, крім мене, перебували водій-волонтер Сергій та оператор Андрій.
Зона, в яку ми заїхали, вважалася умовно безпечною – за даними військових, росіяни не мали там прямої видимості для коригування артилерійського вогню. Але як виявилося, ворог активно використовував FPV-дрони для полювання навіть на цивільні об’єкти.
Момент атаки
Нашу машину атакували близько 10:30. Я саме розмовляв по телефону з редакцією, коли почув характерне дзижчання – звук, який неможливо сплутати для тих, хто хоч раз чув FPV-дрон на передовій. Буквально за секунди прийняв рішення попередити колег: “Дрон! Всім лягти!“
Ми ледве встигли пригнутися, як пролунав вибух. Дрон влучив у задню частину авто, розбивши скло та пошкодивши багажник. Якби він потрапив у салон – наслідки могли бути катастрофічними. Всі троє отримали легкі поранення від уламків скла, але залишилися живими.
Тактика ворога
Пізніше військові з найближчого опорного пункту розповіли нам, що російські FPV-дрони – це новий виклик на цій ділянці фронту. Противник використовує їх не лише проти військових об’єктів, але й цілеспрямовано полює на машини волонтерів, медиків та журналістів.
“Вони бачать маркування PRESS і цілеспрямовано атакують. Це частина їхньої тактики залякування”, – пояснив мені командир взводу з позивним “Хмара”, з яким я спілкувався після інциденту. За його словами, тільки за останній тиждень у їхньому секторі зафіксовано щонайменше три атаки на цивільні автомобілі з гуманітарною допомогою.
Наш інцидент став третім випадком цілеспрямованого нападу на журналістів у цьому районі протягом місяця. Два тижні тому подібного удару зазнала знімальна група одного з українських телеканалів. На щастя, тоді обійшлося без жертв.
Евакуація цивільних
Попри атаку, ми змогли завершити евакуаційну місію. П’ятеро літніх мешканців селища погодилися виїхати в безпечніше місце. Серед них – 82-річна Марія Петрівна, яка спочатку відмовлялася залишати свій будинок, але після обстрілу попередньої ночі змінила рішення.
“Я три роки трималася, думала – не піду нікуди з рідної хати. Але коли снаряд влучив у сусідній будинок, зрозуміла – треба їхати“, – розповіла вона мені, коли ми вже були в безпечному місці.
Порушення міжнародного права
Використання росіянами дронів-камікадзе проти цивільних та представників медіа – це пряме порушення міжнародного гуманітарного права. Журналісти в зоні бойових дій мають статус цивільних осіб і захищені відповідними конвенціями.
За даними Інституту масової інформації, від початку повномасштабного вторгнення в Україні загинуло 18 журналістів, виконуючи свої професійні обов’язки. Ще понад 30 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Заходи безпеки
Наша редакція після інциденту прийняла рішення підсилити захисні заходи для журналістських груп, що працюють на передовій. Тепер обов’язковим є не лише бронежилет та шолом, але й супровід спеціаліста з безпеки, обладнаного засобами електронного виявлення дронів.
“Ми не припинимо висвітлювати події на фронті, але безпека наших журналістів – пріоритет“, – заявив головний редактор Радіо Свобода у коментарі після інциденту.
Висновки
Ця атака – чітке свідчення того, з чим щоденно стикаються не лише військові, але й мирні жителі прифронтової зони та ті, хто їм допомагає. FPV-дрони перетворилися на новий засіб терору, який росіяни використовують без розбору, не зважаючи на міжнародні норми та гуманітарне право.
За шість днів після інциденту я вже повернувся до роботи. Завтра знову вирушаю на схід – готувати репортаж про роботу українських операторів дронів, які протистоять російським атакам і захищають мирне населення. Ризик залишається, але наша робота – доносити правду про цю війну – важливіша за особисті страхи.
