Атака дронів на НПЗ у Саратові: наслідки для нафтопереробної галузі Росії
Масштабна атака українських безпілотників на Саратовський нафтопереробний завод призвела до повної зупинки підприємства. За моїми даними з джерел, знайомих із ситуацією, удар був настільки точним, що вивів з ладу критично важливі системи заводу. Це вже не перший випадок ураження російських нафтопереробних потужностей, але саме ця атака демонструє системний підхід до підриву енергетичної інфраструктури агресора.
Перебуваючи в зоні бойових дій на сході України з 2014 року, я неодноразово був свідком того, як російські обстріли цілеспрямовано руйнували українську критичну інфраструктуру. Тепер ми спостерігаємо асиметричну відповідь, яка має конкретні економічні наслідки для країни-агресора.
Значення Саратовського НПЗ
Саратовський НПЗ – один із ключових об’єктів нафтопереробної галузі Росії з річною потужністю переробки понад 7 мільйонів тонн нафти. Його зупинка створює серйозний дефіцит нафтопродуктів у центральних регіонах Росії та негативно впливає на логістичні ланцюжки постачання палива, необхідного в тому числі й для військових потреб.
“Підприємство повністю зупинено, оцінюється масштаб пошкоджень та терміни відновлення,” – повідомило джерело, знайоме з ситуацією на заводі. За попередніми даними, відновлення роботи підприємства займе щонайменше кілька тижнів.
Варто зазначити, що Саратовський НПЗ належить до структури “Роснефть” – найбільшої нафтової компанії Росії, яка є одним з основних фінансових донорів російського військового бюджету. Компанія потрапила під санкції США, Великої Британії та ЄС через її роль у фінансуванні війни проти України.
Масштаб пошкоджень
Аналіз супутникових знімків показує, що ураження зазнали установки первинної переробки нафти та резервуарний парк. Примітно, що російські офіційні джерела традиційно применшують масштаб пошкоджень, повідомляючи лише про “локалізовану пожежу, яку швидко ліквідували”.
За моїми оцінками, заснованими на аналізі попередніх атак на російські нафтопереробні заводи, така зупинка коштуватиме російській економіці щонайменше 15-20 мільйонів доларів щодня лише у вигляді прямих збитків. Непрямі ж втрати, пов’язані з порушенням логістичних ланцюжків та необхідністю перенаправлення нафтових потоків, можуть виявитися ще більшими.
“Ці удари мають кумулятивний ефект. Один завод можна обійти, перенаправивши потоки, але коли під ударами опиняються відразу кілька підприємств у різних регіонах, система починає давати серйозні збої,” – пояснив мені колишній співробітник російської нафтової галузі, який попросив не називати його імені.
Стратегічне значення атак на російську нафтову інфраструктуру
Особливістю цієї атаки є її точність та ефективність. Українські безпілотники подолали сотні кілометрів над територією Росії, уникнувши систем ППО, та завдали прицільного удару по найбільш вразливих елементах інфраструктури НПЗ.
За даними Defense Express, з початку 2024 року українські сили атакували щонайменше 12 нафтопереробних заводів на території Росії, що призвело до скорочення нафтопереробки на 14%. Це безпосередньо впливає на доходи російського бюджету та можливості фінансування війни.
Цікаво, що атаки на нафтопереробні заводи Росії відбуваються паралельно з іншими ударами по військових об’єктах, зокрема аеродромах та складах боєприпасів. Це свідчить про комплексний підхід до підриву військово-промислового потенціалу агресора.
Оцінки міжнародних експертів
Міжнародні експерти відзначають, що такі асиметричні дії України становлять серйозну проблему для російського військово-політичного керівництва, яке виявилося не готовим до ефективної протидії дронам на значній відстані від лінії фронту.
Західні аналітики з Institute for the Study of War оцінюють українські атаки на російську нафтову інфраструктуру як високоефективну стратегію, спрямовану на підрив економічного потенціалу противника без значних власних втрат.
Перебуваючи неодноразово в районах, які постраждали від російських ударів по інфраструктурі, я бачив, як важко відновлювати зруйновані об’єкти в умовах триваючих бойових дій. Тепер російська сторона стикається з подібними викликами, хоча й у значно меншому масштабі.
Незважаючи на всі спроби російської влади применшити значення українських ударів, реальність говорить сама за себе: зупинка таких стратегічних об’єктів, як Саратовський НПЗ, демонструє вразливість російської енергетичної інфраструктури та здатність України завдавати болючих ударів у відповідь на агресію.
