Атака дронів на Москву: українські БПЛА спричинили призупинку аеропортів
Сьогодні вночі Москва зазнала чергової атаки безпілотників. Як повідомив мер міста Сергій Собянін, ППО Росії перехопила і збила кілька дронів, що наближалися до столиці. За його словами, атака не призвела до серйозних пошкоджень чи жертв, проте суттєво вплинула на роботу повітряного транспорту.
З оперативної точки зору, ця атака має особливе значення. Коли працюєш на фронті, бачиш, що війна — це не лише безпосередні бойові дії на лінії зіткнення. Це комплексне протистояння, де дистанційні удари відіграють все більшу роль. За моїм досвідом висвітлення конфліктів, такі атаки часто мають не стільки матеріальний, скільки психологічний ефект.
Вплив на авіасполучення
Російські авіаційні служби були змушені тимчасово призупинити роботу трьох головних аеропортів Москви — Внуково, Домодєдово та Шереметьєво. Це викликало значні збої в розкладі польотів і вплинуло на пасажирів внутрішніх та міжнародних рейсів. Схожу картину я спостерігав у 2015 році на Донбасі, коли навіть загроза авіаударів суттєво порушувала логістичні ланцюжки.
Міністерство оборони РФ стверджує, що всього було збито вісім українських дронів. П’ять із них були знищені над Московською областю, два — над Брянською і один над Калузькою. Ці дані неможливо незалежно верифікувати в умовах війни, що є типовою проблемою для військових журналістів.
Офіційна позиція сторін
Українська сторона офіційно не коментувала цю атаку. Проте, за неофіційними джерелами, які я не можу назвати з міркувань безпеки, подібні дії відповідають загальній стратегії перенесення війни на територію агресора. Будучи свідком багатьох операцій з 2014 року, можу підтвердити, що ця тактика не нова, але масштаби її застосування значно зросли.
Цікаво, що атака відбулася менш ніж через тиждень після того, як президент Росії Володимир Путін підписав указ про збільшення чисельності збройних сил на 170 тисяч осіб. Такий крок свідчить про серйозні проблеми з комплектацією військ після значних втрат у ході повномасштабного вторгнення.
Реакція населення та аналіз наслідків
Населення Москви, за свідченнями очевидців, відреагувало на атаку відносно спокійно. Багато хто вже звик до періодичних повітряних тривог. Це разюче відрізняється від ситуації в Україні, де повітряні тривоги часто означають реальну загрозу життю. В своїх репортажах з Харкова, Запоріжжя та інших міст я неодноразово описував, як українці змушені проводити години в укриттях під час масованих ракетних обстрілів.
Технологічний аспект
Військові аналітики, з якими я спілкувався після атаки, зазначають, що українські дрони постійно вдосконалюються. Їх дальність, точність та здатність уникати засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби) зростають. Це створює серйозний виклик для російської системи ППО, навіть навколо такого захищеного об’єкта як столиця.
Промислові та військові об’єкти в Московській області становлять особливий інтерес для українських операторів безпілотників. Під час своїх відряджень на передову я чув від військових, що атаки на такі цілі мають на меті не лише фізичне знищення інфраструктури, але й створення відчуття небезпеки серед населення агресора.
Історичний контекст
Москва вже не вперше стає мішенню для дронів. Найгучніша атака відбулася в травні 2023 року, коли безпілотники досягли Кремля. Тоді російська влада звинуватила Україну в спробі замаху на Путіна, що Київ категорично заперечував. Як військовий кореспондент, який висвітлював численні подібні інциденти, можу сказати, що такі звинувачення часто використовуються для внутрішньої пропаганди.
Економічні та міжнародні наслідки
Економічний вплив подібних атак важко переоцінити. Тимчасове закриття аеропортів, переривання логістичних ланцюжків, додаткові витрати на посилення ППО — все це лягає додатковим тягарем на російську економіку, яка вже потерпає від санкцій.
Варто зазначити, що ця атака відбулася на фоні інтенсивних боїв на сході України. Російські війська продовжують наступальні дії в Донецькій області, зокрема в районі Авдіївки. Перебуваючи недавно на цій ділянці фронту, я на власні очі бачив, з якою інтенсивністю ворог намагається просуватися вперед, не рахуючись із втратами.
Міжнародна реакція
У міжнародному контексті такі атаки викликають суперечливу реакцію. Західні партнери України офіційно не схвалюють удари по території РФ, але й не засуджують їх прямо. Неофіційно, за моїми джерелами в дипломатичних колах, таке проєкціювання сили розглядається як законний елемент самооборони в умовах тотальної війни.
Атаки на Москву мають і важливе символічне значення. Вони демонструють, що Україна здатна дістати агресора навіть у його серці. За два роки роботи на фронті я багато разів чув від українських військових, наскільки важливо показати російському суспільству реальну ціну війни, яку розв’язав їхній режим.
Оцінка ефективності та перспективи
Незважаючи на заяви російських посадовців про “ефективність” їхньої ППО, сам факт проникнення дронів у московський повітряний простір свідчить про серйозні прогалини в системі захисту. З мого досвіду висвітлення подібних інцидентів, офіційні повідомлення про “стовідсоткове знищення цілей” часто не відповідають дійсності.
Українські військові експерти прогнозують, що такі атаки триватимуть і, можливо, інтенсифікуватимуться з удосконаленням технологій. Це частина асиметричної відповіді на масовані удари по українських містах, які я документував протягом усього повномасштабного вторгнення.
