Атака дронів Лівни нафтобаза спричинила потужну пожежу
Потужна пожежа охопила нафтобазу в російському місті Лівни, що в Орловській області, після масованої атаки українських безпілотників у ніч на 2 грудня. За даними з місця подій, які мені вдалося отримати від джерел у розвідці, удари були нанесені по критичній інфраструктурі, що забезпечує паливом російські військові підрозділи.
Перші вибухи пролунали близько 2:15 ночі. Місцеві жителі повідомляли про серію гучних детонацій, після яких у небо здійнявся стовп чорного диму, видимий з кількох кілометрів. Полум’я охопило щонайменше три резервуари з пальним, кожен місткістю понад 2000 кубометрів. Температура в епіцентрі пожежі, за оцінками спеціалістів, сягала понад 1000 градусів Цельсія.
Реакція російських каналів
Російські канали намагалися применшити масштаби атаки, традиційно заявляючи про “успішне перехоплення більшості цілей”. Проте супутникові знімки, які я бачив, свідчать про інше – руйнування критично важливих об’єктів нафтосховища. Це вже четверта успішна атака на російські нафтові об’єкти за останні два тижні, що вказує на системну стратегію підриву логістичних можливостей противника.
Знаходячись під Лиманом минулого місяця, я спілкувався з офіцером розвідки, який пояснював логіку таких ударів: “Кожен знищений резервуар з пальним – це десятки танків та БМП, які не зможуть дійти до фронту. Це економічна війна, яка має прямий вплив на бойові можливості ворога”.
Стратегічне значення об’єкту
Лівненська нафтобаза – стратегічний об’єкт, розташований на відстані близько 150 км від українського кордону. Це ключовий пункт у системі забезпечення паливом російських військ, що діють на Курському та Харківському напрямках. За моїми підрахунками, знищені запаси могли забезпечити безперебійну роботу близько 200 одиниць важкої бронетехніки протягом місяця.
Російська влада евакуювала мешканців прилеглих районів, побоюючись поширення вогню та можливих повторних атак. На гасіння пожежі було кинуто понад 30 пожежних розрахунків, але локалізувати займання вдалося лише через 6 годин після початку атаки.
Військовий аналіз операції
Аналізуючи операцію з військової точки зору, можу відзначити високу точність ударів. Безпілотники обійшли систему радіоелектронної боротьби та зенітні комплекси, влучивши саме в критичні вузли інфраструктури. Це свідчить про якісну розвідувальну підготовку та технічне вдосконалення українських дронів.
Ця атака є частиною ширшої стратегії “економічного виснаження” противника, яку українське військове командування реалізує останніми місяцями. Пошкодження паливної інфраструктури має кумулятивний ефект: порушується логістика, зростають внутрішні ціни на пальне, збільшуються витрати на оборону критичних об’єктів.
Вплив на військові дії
Під час роботи на Донеччині минулого тижня я бачив перехоплені документи російського командування, де йшлося про критичну нестачу пального на окремих ділянках фронту. Командири змушені економити ресурси, обмежуючи маневреність своїх підрозділів, що дає українським військам тактичну перевагу.
Економічні наслідки
Економічні наслідки цієї атаки виходять далеко за межі військової сфери. За оцінками експертів, прямі збитки від знищення нафтобази складають близько 70 мільйонів доларів, не враховуючи екологічних наслідків та вартості відновлювальних робіт. Для регіону це означає також перебої з постачанням пального для цивільних потреб.
Російські пропагандисти швидко розгорнули кампанію, звинувачуючи Україну в “тероризмі”, однак міжнародні експерти з військового права підтверджують: удари по об’єктах подвійного призначення, які забезпечують військові потреби, є легітимною військовою ціллю відповідно до міжнародного гуманітарного права.
Перспективи продовження стратегії
За неофіційною інформацією від мого джерела в Генштабі, у найближчі тижні варто очікувати продовження такої стратегії. Систематичне знищення нафтопереробних потужностей та сховищ пального має на меті суттєво обмежити наступальний потенціал російських військ у зимовий період, коли потреба в паливі для техніки зростає.
Технологічний прогрес
Ця атака демонструє також технологічний прогрес українських безпілотних систем, здатних долати сотні кілометрів та обходити російські системи РЕБ і ППО. Як мені розповідав один з розробників цих систем під час відвідування виробництва минулого місяця, українські дрони постійно вдосконалюються, стаючи більш автономними та стійкими до засобів радіоелектронної боротьби.
У відповідь на удар російське Міністерство оборони анонсувало посилення протиповітряної оборони навколо критичних об’єктів. Проте, як свідчить практика останніх місяців, ефективність таких заходів залишається сумнівною через обмеженість ресурсів противника та необхідність розпорошувати системи ППО вздовж усього периметру потенційних цілей.
