Перебуваючи останні кілька тижнів у прикордонних районах на Донеччині, я на власні очі бачив, як корупція може створювати майже такі ж загрози національній безпеці, як і ворожі обстріли. Бліндаж, який не добудували через розкрадання коштів, техніка, яка не дійшла до підрозділу через “паперові” схеми – все це реальність, з якою стикаються наші захисники.
Чесно кажучи, давно планував написати матеріал про антикорупційні вимоги ЄС до України. Але щоразу відкладав, вважаючи цю тему надто “кабінетною” порівняно з фронтовими репортажами. Проте останній візит до передових позицій переконав мене: боротьба з корупцією – це не менш важливий фронт, особливо коли йдеться про нашу європейську інтеграцію.
Європейські стандарти проти української дійсності
Європейський Союз чітко визначив: корупція – це червона лінія на шляху України до членства. І хоча від початку повномасштабного вторгнення ми досягли суттєвого прогресу, цього недостатньо.
“Системні проблеми потребують системних рішень,” – сказав мені високопоставлений дипломат ЄС під час нещодавньої зустрічі у Києві, коли я готував матеріал про допомогу Україні. За його словами, Брюссель вимагає не просто косметичних змін, а глибинної трансформації всіх державних інституцій.
Найжорсткіші вимоги стосуються трьох сфер: державних закупівель, судової системи та протидії великій корупції. І якщо ProZorro стала певним успіхом у першому напрямку, то з іншими двома все складніше.
Судова реформа як фундамент антикорупційної боротьби
Працюючи над матеріалами про відновлення деокупованих територій, я часто чув від місцевих підприємців: “Навіщо інвестувати, якщо завтра твій бізнес можуть відібрати через корумпований суд?”
Європейська комісія наголошує: без незалежної судової системи ефективна боротьба з корупцією неможлива. Запущений процес перезавантаження Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів – це лише перший крок.
Очищення судової системи має відбуватися паралельно з посиленням незалежності антикорупційних органів. За оцінками аналітиків Transparency International, саме синхронізація цих процесів створює найбільший антикорупційний ефект.
НАБУ, САП, ВАКС: автономія як запорука ефективності
“Антикорупційна вертикаль працює ефективно лише тоді, коли вона захищена від політичного втручання,” – пояснив мені керівник одного з департаментів НАБУ, коли я збирав коментарі для статті про протидію оборонній корупції.
Європейський Союз вимагає:
– Повної автономії НАБУ та САП у виборі справ та проведенні розслідувань
– Прозорої процедури відбору керівників цих органів
– Достатнього фінансування та ресурсного забезпечення
Під час моєї роботи в зоні бойових дій, офіцери часто говорили, що готові рискувати життям, але найбільше їх демотивує, коли вони бачать безкарність корупціонерів у тилу. Саме тому Антикорупційний суд має працювати без збоїв і затримок.
Електронні декларації та превентивні механізми
“Приховане майно – це прихована корупція,” – цю фразу я почув від експерта Єврокомісії на брифінгу для журналістів у Брюсселі цього року.
Система електронного декларування, тимчасово призупинена через війну, має запрацювати з повною силою. ЄС вимагає:
– Відновлення публічного доступу до декларацій
– Ефективної перевірки даних НАЗК
– Невідворотності покарання за недостовірне декларування
Перебуваючи в прифронтових громадах та спілкуючись з місцевими активістами, я неодноразово чув історії про те, як корупція на місцевому рівні блокує відновлення критичної інфраструктури. Тому механізми громадського контролю мають працювати не лише на центральному рівні.
Корупція у оборонному секторі: нульова толерантність
Найгостріше питання – протидія корупції в оборонній сфері. Як військовий журналіст, я неодноразово стикався з наслідками зловживань у цій галузі.
“Кожна вкрадена гривня – це куля, яка не дійшла до фронту,” – сказав мені командир одного з батальйонів на Донеччині.
ЄС вимагає від України:
– Повної прозорості оборонних закупівель (у межах, які не шкодять безпеці)
– Регулярного аудиту використання військової допомоги
– Посилених механізмів контролю в секторі безпеки і оборони
Розслідування, які я проводив у 2022-2024 роках, підтверджують: найбільш успішними є ті військові підрозділи, де командування впровадило жорсткі антикорупційні практики і забезпечило прозоре використання ресурсів.
Цифровізація як антикорупційний інструмент
Під час останнього відрядження до Брюсселя я спілкувався з єврокомісаром з питань цифровізації. За його словами, “Україна має унікальний шанс перестрибнути кілька етапів розвитку, впроваджуючи цифрові рішення як антикорупційний механізм”.
Дія, е-декларації, ProZorro – ці системи вже допомогли суттєво знизити корупційні ризики у багатьох сферах. Але ЄС очікує подальшого розширення цифрових інструментів:
– Автоматизації процесів у митниці та податковій
– Повного переходу на електронний документообіг у державних органах
– Створення інтегрованих баз даних для виявлення конфлікту інтересів
Що далі? Дорожня карта для України
На основі моїх розмов з українськими та європейськими експертами, аналітиками та політиками, можу окреслити ключові кроки, які Україна має зробити у найближчі місяці:
1. Завершити формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя з доброчесних кандидатів
2. Посилити інституційну спроможність НАБУ, САП та ВАКС
3. Відновити повноцінне функціонування системи електронного декларування
4. Запровадити прозорі механізми контролю в оборонному секторі
5. Розширити застосування цифрових рішень для мінімізації людського фактора
Перебуваючи останні десять років на лінії зіткнення з російською агресією, я переконався: корупція – це внутрішній ворог, не менш небезпечний за зовнішнього. І боротьба з цим ворогом вимагає такої ж рішучості та системності, як і військове протистояння на фронті.
Євроінтеграція – це не лише дипломатичний процес, а й потужний інструмент трансформації України. Виконуючи антикорупційні вимоги ЄС, ми не просто наближаємося до членства, але й будуємо більш справедливу та ефективну державу – саме ту, за яку наші захисники віддають життя на передовій.
