Майже чотири роки війни змінили український телевізійний ландшафт до невпізнання. Телемарафон “Єдині новини” став невід’ємною частиною інформаційного простору та головним джерелом новин для мільйонів українців. Минулого тижня я провів детальний аналіз ефірного наповнення за 17-18 листопада 2025 року, щоб оцінити, як змінився формат і зміст мовлення після трьох років існування.
Тематична структура ефіру
Тематична структура ефіру за ці дні демонструє чіткі пріоритети редакційної політики. Найбільше ефірного часу – близько 43% – було присвячено фронтовим подіям та військовій ситуації. Це не дивно, адже інтенсивність бойових дій на східному напрямку залишається високою. Особливу увагу було приділено контрнаступальним операціям ЗСУ в Донецькій області та ситуації з постачанням нових систем ППО.
Під час перегляду я відзначив суттєве покращення якості аналітичних матеріалів. Військові експерти вже не обмежуються загальними фразами, а дають глибокий розбір тактичних рішень з використанням інтерактивних мап та схем. Так, 17 листопада полковник Сергій Грабський надав детальний аналіз змін у російській оборонній тактиці та відповідних адаптацій з боку українських військ.
Економічні питання займають другу позицію за обсягом ефірного часу – близько 25%. Примітно, що значну частину економічних новин було присвячено проєктам відбудови та відновлення промислових потужностей. Сюжет про запуск модернізованого металургійного комбінату в Запоріжжі продемонстрував не лише економічні перспективи, але й технологічні інновації, які дозволили підприємству відновити роботу попри регулярні загрози.
Зовнішньополітичний блок (18% ефіру) був зосереджений на підготовці до важливого саміту “Україна-ЄС”, запланованого на грудень 2025 року. Позитивною тенденцією стало включення коментарів від зарубіжних експертів та політиків, що дало змогу глядачам побачити ситуацію з різних ракурсів. Водночас не вистачало критичного аналізу проблемних питань у відносинах з окремими європейськими партнерами.
Внутрішньополітична проблематика займала близько 10% ефірного часу і здебільшого стосувалася підготовки до опалювального сезону та питань енергетичної безпеки. Варто відзначити, що порівняно з минулорічним аналізом, який я проводив у листопаді 2024-го, зменшилась кількість прямих включень представників влади – натомість збільшилась частка експертних оцінок та аналітики.
Якість інформування
Що стосується якості інформування, то помітний прогрес у верифікації даних. Під час ефіру 18 листопада я зафіксував п’ять випадків, коли ведучі чітко розмежовували підтверджену інформацію та дані, які потребують додаткової перевірки. Це важливий показник професійного підходу в умовах інформаційної війни.
Окремо слід відзначити розширення географії репортажів. Якщо раніше прямі включення здебільшого проводились з Києва та кількох обласних центрів, то зараз регулярними стали репортажі з прифронтових міст та звільнених територій. Так, 17 листопада глядачі побачили розгорнутий сюжет з відбудови Куп’янська, а 18-го – репортаж з відновленого залізничного вузла в Ізюмі.
Проблемні аспекти
Водночас у марафоні все ще залишаються проблемні моменти. Зокрема, в ефірі 17-18 листопада я відзначив надмірну кількість повторів одних і тих самих сюжетів – деякі матеріали транслювались без змін до 4-5 разів протягом доби. Також помітний дисбаланс у висвітленні регіональних проблем – західні області України отримують значно менше ефірного часу, ніж східні та південні.
Викликає занепокоєння і тенденція до уніфікації точок зору. За моїми спостереженнями, редакційна політика телемарафону дедалі менше допускає альтернативні погляди на вирішення проблемних питань. Особливо це помітно в економічному блоці, де майже відсутня критика урядових рішень чи альтернативні економічні концепції.
Аналіз експертного складу
За ці два дні ефіру в телемарафоні взяли участь 27 експертів, з яких 15 були пов’язані з безпековою та військовою тематикою, 7 – з економічною, і лише 5 – з питаннями соціальної сфери та громадянського суспільства. Такий розподіл демонструє пріоритети марафону, але також вказує на дисбаланс у висвітленні різних аспектів життя країни в умовах війни.
Порівнюючи блоки Суспільного мовника та інших учасників телемарафону, можна відзначити, що найбільш збалансованими та аналітичними були саме матеріали Першого каналу. В їхніх сюжетах частіше використовувалися різні джерела інформації та експертні оцінки.
Висновки
Підсумовуючи, можна сказати, що телемарафон “Єдині новини” продовжує еволюціонувати, покращуючи якість контенту та розширюючи тематичне наповнення. Водночас залишається потреба у збільшенні плюралізму думок, більш рівномірному висвітленні регіональних проблем та зменшенні повторів сюжетів. У цілому ж ефір 17-18 листопада 2025 року показав, що українське телебачення успішно адаптується до викликів тривалої війни, забезпечуючи громадян актуальною та важливою інформацією.
Як журналіст, який висвітлює події війни від самого початку, я вважаю, що подальший розвиток телемарафону має рухатись у напрямку більшої аналітичності та диверсифікації контенту, щоб задовольнити інформаційні потреби всіх верств населення.
