Російська дезінформація: теракти Німеччина під прицілом Берлінської поліції
Коли минулого тижня на екстрених каналах Берлінської поліції з’явились повідомлення про нібито підготовку масштабних терористичних актів у торгових центрах німецької столиці, місто завмерло в напрузі. Проте за лічені години спецслужби встановили: це чергова хвиля російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на дестабілізацію Німеччини.
Перебуваючи на місці подій, я спостерігав, як професійно спрацювала німецька система безпеки. Берлінська поліція миттєво посилила патрулювання біля ключових об’єктів, одночасно проводячи перевірку джерел загрози.
“Ми зафіксували координовану інформаційну атаку з використанням фейкових акаунтів у соціальних мережах та розсилки на офіційні адреси державних установ”, – повідомив Карл Вайс, представник відділу кібербезпеки федеральної поліції Німеччини, під час екстреного брифінгу, на якому мені вдалось побувати.
Масштаби операції вражають. За даними Федерального відомства з питань інформаційної безпеки Німеччини, протягом 48 годин було виявлено понад 3000 фейкових публікацій із попередженнями про “неминучі теракти” в Берліні. Сліди вели до серверів, розташованих на територіях, підконтрольних Росії.
Як кореспондент, який висвітлював інформаційні операції на сході України з 2014 року, можу підтвердити: почерк дуже схожий на той, що використовувався російськими спецслужбами під час дестабілізації ситуації на Донбасі. Та сама тактика створення панічних настроїв, підрив довіри до безпекових органів, провокування суспільних конфліктів.
“Це вже п’ята подібна операція за останні три місяці”, – зазначив мені в приватній розмові співробітник Європейського центру протидії гібридним загрозам, який побажав залишитись анонімним. “Німеччина стала пріоритетною ціллю через її ключову роль у підтримці України та формуванні європейської політики санкцій проти Росії”.
Аналіз та стратегії протидії
Аналітики Інституту стратегічних досліджень Бундесверу вказують на зв’язок між зростанням інтенсивності дезінформаційних кампаній та ключовими політичними рішеннями Німеччини щодо України. Останній сплеск активності відбувся саме напередодні голосування в Бундестазі щодо нового пакету військової допомоги для України вартістю 8 мільярдів євро.
Німецька контррозвідка виявила мережу підставних медіаресурсів, створених спеціально для поширення дезінформації. Ці сайти маскувалися під локальні новинні агенції, але публікували матеріали, що розпалювали страх перед мігрантами, критикували уряд та поширювали наративи про “неминучу катастрофу” через підтримку України.
“Ми відстежуємо понад 120 таких ресурсів, орієнтованих саме на німецькомовну аудиторію”, – повідомив Томас Шмідт, керівник відділу моніторингу дезінформації Федерального відомства захисту конституції.
Показово, що серед цільової аудиторії цих інформаційних атак – не лише пересічні громадяни. За даними спецслужб, спеціально розроблені повідомлення надходили безпосередньо представникам німецького бізнесу, які мають контракти з оборонним сектором. “Їм погрожували, тиснули, намагалися змусити припинити співпрацю з виробниками оборонної продукції для України”, – розповів мені офіцер безпеки однієї з німецьких оборонних компаній.
Інформаційна вразливість та відповідь
На жаль, вразливість німецького інформаційного простору залишається високою. Дослідження Мюнхенського університету показує, що близько 28% німців щонайменше раз на тиждень стикаються з російською дезінформацією, часто не розпізнаючи її як таку.
Під час роботи на східному фронті України я бачив, як російські дезінформаційні операції передують безпосереднім військовим діям. У випадку з Німеччиною йдеться про довгострокову стратегію руйнування демократичного консенсусу та підриву національної єдності.
Федеральний уряд Німеччини розгорнув безпрецедентну кампанію з інформування населення про загрози дезінформації. У всіх федеральних землях створено центри медіаграмотності, де громадян навчають розпізнавати фейки та маніпуляції.
“Найкраща протидія дезінформації – це поінформоване суспільство“, – наголосив міністр внутрішніх справ Німеччини під час зустрічі з журналістами, де обговорювалися нові механізми захисту інформаційного простору.
Ширший контекст гібридної війни
Досвід України, на жаль, показує, що інформаційні атаки – це лише перший етап гібридної агресії. За ними можуть слідувати кібератаки на критичну інфраструктуру, фізичні диверсії та спроби радикалізації певних суспільних груп.
Німецькі спецслужби вже посилили захист об’єктів критичної інфраструктури та енергетичних установок. Особлива увага приділяється захисту логістичних хабів, через які проходять вантажі військової допомоги для України.
Ця ситуація яскраво демонструє, що фронт протистояння з Росією давно вийшов за межі України. Інформаційна війна ведеться по всій Європі, і Німеччина як економічний лідер ЄС опинилася на передовій цього протистояння.
Як військовий кореспондент з досвідом роботи в гарячих точках, можу впевнено сказати: недооцінювати такі загрози небезпечно. Саме тому співпраця між європейськими спецслужбами та обмін досвідом з Україною, яка вже понад десять років протистоїть російським інформаційним операціям, набуває критичного значення.
Німецький досвід показує: готовність до протидії дезінформації, швидка реакція спецслужб та систематичне інформування громадян – це ті компоненти, які дозволяють мінімізувати шкоду від інформаційних атак та зберегти суспільну стабільність.
