На тлі напруженої геополітичної ситуації в Європі німецький міністр оборони Борис Пісторіус зробив резонансну заяву про можливість військового конфлікту з росією в найближчому майбутньому. Перебуваючи з візитом у Литві, Пісторіус висловив думку, що нинішнє літо може виявитися “останнім мирним” для Німеччини та її європейських партнерів.
Як військовий кореспондент, який відстежує розвиток російської агресії проти України з 2014 року, я бачу в цій заяві не просто дипломатичну риторику, а серйозний сигнал про зміну парадигми безпеки в Європі. Пісторіус наголосив, що загроза може матеріалізуватися протягом наступних 5-8 років, що викликає питання про готовність Німеччини та НАТО протистояти такій загрозі.
“Ми маємо від трьох до п’яти років, щоб підготуватися“, – заявив німецький міністр. Така конкретика в часових рамках свідчить про наявність у західних розвідок серйозних оцінок щодо агресивних планів москви.
Перебуваючи неодноразово на східному фронті України, я на власні очі бачив, як недооцінка російської загрози призвела до трагічних наслідків. Зараз спостерігаємо схожий процес усвідомлення реальності загрози в європейських столицях.
Посилення обороноздатності Німеччини
Німеччина вже розпочала процес посилення своєї обороноздатності. Бундесвер поступово нарощує свою присутність у Литві, де планує розмістити цілу бригаду – близько 4800 військовослужбовців. Це рішення є частиною ширшої стратегії НАТО щодо зміцнення східного флангу альянсу.
Проте, аналізуючи заяви німецького міністра, я бачу і політичний підтекст – спроби обґрунтувати необхідність збільшення оборонних витрат Німеччини. Нагадаю, що після початку повномасштабного вторгнення в Україну канцлер Шольц оголосив про створення спеціального фонду Бундесверу обсягом 100 мільярдів євро. Однак, як показує досвід України, модернізація армії – це не лише питання фінансів, але й швидкості прийняття рішень та ефективності їх впровадження.
Позиція країн Балтії
Позиція литовської сторони також заслуговує на увагу. Міністр оборони Литви Лауринас Касчюнас підкреслив, що готовність до можливого конфлікту з росією – це не питання “якщо”, а питання “коли”. Такий підхід відображає позицію країн Балтії та Польщі, які вже давно попереджали про реваншистські амбіції кремля.
З власного досвіду висвітлення конфлікту в Україні можу сказати, що балтійські держави мають усі підстави для занепокоєння. Кремлівська пропаганда роками створює наративи про “утиски російськомовних” у цих країнах за тим самим сценарієм, який відпрацьовувався в Україні.
Важливо розуміти, що Німеччина, яка історично намагалася будувати економічні відносини з москвою, зараз переживає фундаментальну переоцінку своєї безпекової політики. Це стосується не лише військової сфери, але й економічної залежності, насамперед енергетичної, яку країна стрімко скорочує.
Можливі сценарії розвитку подій
Аналізуючи можливі сценарії розвитку подій, варто враховувати кілька ключових факторів:
1. Результати війни в Україні матимуть визначальний вплив на подальші амбіції москви. Поразка росії значно знизить ризики для європейських країн.
2. Спроможність НАТО продемонструвати свою єдність і рішучість може мати стримуючий ефект на кремль.
3. Темпи переозброєння європейських армій та відновлення оборонно-промислового комплексу будуть критично важливими в найближчі роки.
На мою думку як військового аналітика, заява Пісторіуса відображає не так конкретну розвідувальну інформацію про плани росії, як загальне усвідомлення того, що після України апетити путінського режиму можуть тільки зрости, якщо не зустрінуть рішучої відсічі.
Уроки українського досвіду
Працюючи в зоні бойових дій в Україні, я неодноразово чув від військових командирів, що допомога Заходу, хоч і важлива, але часто надходить із запізненням. Європа не може дозволити собі повторити цю помилку у власній оборонній політиці.
Водночас не варто недооцінювати й внутрішньополітичний аспект таких заяв. Німецькі політики дедалі частіше використовують “російську загрозу” для обґрунтування непопулярних рішень щодо збільшення оборонного бюджету в умовах економічної нестабільності.
Попри це, загрозу з боку росії не можна вважати перебільшеною. Українська війна показала, що путінський режим готовий нехтувати міжнародним правом і йти на ескалацію, попри економічні та військові втрати.
Як би там не було, заява міністра оборони Німеччини – це серйозний сигнал для всього європейського континенту. Готовність до найгіршого сценарію може бути найкращим способом запобігти його реалізації. Уроки України мають бути засвоєні не лише на рівні риторики, але й у практичних діях із зміцнення європейської безпеки.
