З передової я спостерігаю за цифрами втрат окупантів вже десятий рік. Кожного дня російська армія втрачає сотні солдатів на полях битв у різних напрямках – і це не просто статистика, а реальність, яку я бачу власними очима.
За останніми даними Генерального штабу Збройних Сил України, з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року російська армія втратила понад 1,158 мільйона військовослужбовців. Цифра, яка навіть мені, військовому кореспонденту з багаторічним досвідом, здається майже неосяжною.
Перебуваючи на фронті поблизу Часового Яру минулого тижня, я на власні очі бачив наслідки чергової невдалої російської атаки – десятки тіл, які залишились на нейтральній смузі. Один із командирів, з яким я спілкувався, сказав просту але вражаючу фразу: “Вони не рахують своїх людей. Для них це просто м’ясо”.
Середньодобові втрати російських військ за останні місяці сягають близько 1000-1200 осіб. Це підтверджують і офіційні дані Генштабу, і те, що я бачу, перебуваючи на передовій. Особливо інтенсивні втрати спостерігаються на Покровському, Курахівському та Харківському напрямках, де росіяни намагаються досягти тактичних успіхів за будь-яку ціну.
Втрати техніки
Втрати техніки також вражають. За даними Генштабу, з початку повномасштабного вторгнення росіяни втратили 14,935 танків та бойових броньованих машин, 13,021 артилерійських систем, 1,075 систем залпового вогню, 768 засобів ППО, 348 літаків, 325 вертольотів, 9,525 БПЛА, 2,111 крилатих ракет, 27 кораблів/катерів, 1 підводний човен, 17,677 одиниць автомобільної техніки та спецтехніки.
Лише за минулу добу ворог втратив 1,120 осіб, 19 танків, 67 бойових броньованих машин та 58 артилерійських систем. Ці цифри говорять про інтенсивність бойових дій і про те, наскільки дорогою ціною росіяни платять за кожен метр української землі.
Будучи на Авдіївському напрямку в березні, я спостерігав, як росіяни кидали в бій колони бронетехніки без належної піхотної підтримки. Результат був передбачуваний – українські артилеристи та розрахунки протитанкових засобів методично знищували ці машини одну за одною. “Вони просто не вчаться на своїх помилках”, – сказав мені тоді командир артилерійської батареї.
Аналітика західних експертів
Західні аналітичні центри, зокрема американський Інститут вивчення війни (ISW), підтверджують, що російські втрати значно перевищують українські, особливо під час наступальних операцій. Російське командування продовжує застосовувати тактику “людських хвиль”, коли на українські позиції кидають групи по 10-15 піхотинців, часто мобілізованих без належної підготовки.
Британська розвідка у своїх звітах також відзначає, що росіяни втрачають до п’яти-шести солдатів на кожного загиблого українського військового. Це свідчить про низьку ефективність російської тактики та невміння зберігати життя своїх військових.
Втрати серед нерегулярних формувань
Один із аспектів, який часто не враховується в офіційній статистиці – втрати серед “приватних військових компаній” та інших нерегулярних формувань. За моїми спостереженнями, на деяких ділянках фронту, особливо на Донецькому напрямку, такі формування складають до 30% від загальної кількості ворожих сил.
Якісний склад втрат
Окрема розмова – про якісний склад втрат. З початку 2024 року помітно зросла кількість загиблих серед російських офіцерів середньої та вищої ланки. За останні три місяці українські захисники ліквідували щонайменше 12 російських полковників та генералів, що суттєво впливає на ефективність управління військами противника.
Перебуваючи в Харківській області минулого тижня, я став свідком успішної операції наших підрозділів, які знищили командний пункт ворога. За словами українських розвідників, там загинули кілька офіцерів високого рангу, хоча офіційного підтвердження поки немає.
Якісний стан російських підрозділів також викликає питання. На Запорізькому напрямку в травні мені довелося спілкуватися з полоненим російським сержантом, який розповів, що в його роті з 90 осіб за штатом реально було лише 52 бійці, більшість з яких – мобілізовані без належного вишколу.
Мобілізаційний потенціал Росії
Варто зазначити, що незважаючи на величезні втрати, Росія все ще зберігає значний мобілізаційний потенціал. За оцінками західних та українських експертів, росіяни щомісяця мобілізують до 30 тисяч нових солдатів. Це дозволяє їм підтримувати необхідну кількість військових на фронті, незважаючи на критичні втрати.
Особливе занепокоєння викликає те, що російське командування абсолютно не цінує життя своїх солдатів. В районі Кремінної минулого місяця я бачив, як росіяни не евакуювали своїх поранених, залишаючи їх помирати на нейтральній смузі. Це створює деморалізуючий ефект навіть для самих російських військових.
Проте важливо розуміти, що цифри втрат – це не просто статистика. За кожною цифрою стоять реальні люди, їхні долі та сім’ї. І хоча мова йде про ворога, масштаб людських жертв у цій війні жахає навіть найдосвідченіших військових кореспондентів.
Роль пропаганди
Російська пропаганда продовжує приховувати реальні втрати, повідомляючи своєму населенню значно менші цифри. Це дозволяє підтримувати відносну стабільність всередині країни та продовжувати мобілізаційні заходи без значного суспільного спротиву.
Тим часом українські захисники продовжують стримувати агресора, застосовуючи тактичні інновації, сучасне озброєння та, головне, воюючи за свою землю. Це дозволяє їм завдавати противнику непропорційно великих втрат, незважаючи на перевагу росіян у живій силі та техніці.
Війна триває, і на жаль, ці страшні цифри втрат будуть тільки зростати, поки російське керівництво не припинить свою агресію проти України.
