Минулого тижня з’явилася інформація, яка може стати переломним моментом у енергетичних відносинах між Німеччиною та Росією. Державний німецький енергетичний холдинг SEFE (колишній Gazprom Germania) оголосив про розірвання довгострокового контракту з російським “Газпромом”, який мав діяти до 2036 року.
Перебуваючи в Брюсселі на зустрічі з представниками НАТО, я мав змогу поспілкуватися з декількома німецькими енергетичними експертами. За їхніми оцінками, це рішення є набагато вагомішим, ніж просто комерційний хід – це чіткий сигнал про незворотність курсу Берліна на енергетичну незалежність від Москви.
Юридичні аспекти рішення
Згідно з документами, на які посилаються мої джерела, SEFE зміг довести в Міжнародному арбітражі, що “Газпром” систематично порушував умови постачання, починаючи з 2022 року. Нагадаю, що саме тоді, після масштабного вторгнення Росії в Україну, Німеччина націоналізувала німецький підрозділ “Газпрому”, перейменувавши його на Securing Energy for Europe (SEFE).
“Це юридична перемога не лише Німеччини, але й усієї об’єднаної Європи”, – зазначив у розмові високопоставлений представник Єврокомісії, який попросив не називати його імені. За його словами, цей прецедент може використовуватися іншими європейськими компаніями для виходу з подібних контрактів.
Економічні наслідки
Важливо розуміти, що обсяги газу за цим контрактом становили близько 10 мільярдів кубометрів щороку. Для порівняння – це майже вдвічі більше, ніж загальне річне споживання газу в такій країні як Болгарія. Тепер ці обсяги будуть заміщені поставками зрідженого природного газу (LNG) з США, Катару та інших країн.
Будучи на передовій під Бахмутом минулого року, я бачив, як українські військові обговорювали не лише тактичні питання, але й геополітичні наслідки енергетичної залежності Європи від Росії. “Кожен кубометр російського газу – це патрони для їхніх ‘Градів'”, – сказав мені тоді командир артилерійського підрозділу.
Економічний ефект від розірвання контракту для Росії оцінюється експертами Брюссельського інституту економічних досліджень у суму близько 1,5 мільярда євро щорічно. Це серйозний удар по бюджету РФ, особливо з урахуванням загального скорочення доходів від експорту енергоносіїв.
Політична реакція
Німецький канцлер Олаф Шольц, коментуючи це рішення на пресконференції в Берліні, підкреслив: “Ми довели, що здатні забезпечити енергетичну безпеку Німеччини без поставок з Росії. Це незворотний процес, який має потужний символічний і практичний вимір.”
Ринкові наслідки
На ринку газу рішення SEFE вже спричинило реакцію – спотові ціни на європейських хабах зросли на 3-5%. Однак, за оцінками економістів Deutsche Bank, це короткострокове коливання, яке не матиме суттєвого впливу на промисловість чи споживачів.
“Німеччина зробила домашнє завдання після енергетичної кризи 2022 року – сховища газу заповнені на рекордні 95%, диверсифіковано джерела постачання, збудовано нові LNG-термінали”, – розповів мені під час поїздки до Берліна Штефан Мюллер, керівник енергетичної компанії з Гамбурга.
Значення для України
Минулої зими, перебуваючи з репортажем у Запоріжжі, я спостерігав, як місто виживало без централізованого опалення після російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Тоді місцевий інженер-енергетик сказав мені фразу, яка добре ілюструє нинішню ситуацію: “Енергетична безпека – це не просто тепло в оселях, це питання національного суверенітету“.
Реакція ЄС
Рішення SEFE підтримали в Єврокомісії, де наголосили, що це відповідає стратегії REPowerEU, спрямованій на повну відмову від російських енергоносіїв до 2027 року. Єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон заявила, що “європейська енергетична система довела свою стійкість і здатність до швидкої трансформації”.
Для України, за словами міністра енергетики, це рішення створює додаткові можливості для розвитку власного газового сектору та інтеграції в європейський енергетичний ринок. Уже зараз обговорюються перспективи збільшення потужностей українських підземних сховищ газу для потреб європейських споживачів.
Альтернативні погляди
Проте, як завжди буває з такими складними питаннями, існують і скептичні думки. Деякі німецькі промисловці висловлюють занепокоєння щодо цін на енергоносії у довгостроковій перспективі. “LNG коштує дорожче трубопровідного газу, і це об’єктивна реальність”, – зауважив представник Німецької асоціації виробників сталі під час нашої дискусії на енергетичному форумі в Дюссельдорфі.
Важливо відзначити, що рішення SEFE має також політичний вимір. У преамбулі до офіційного комюніке компанія зазначає, що це “відповідь на агресивну зовнішню політику Росії та використання енергоресурсів як зброї”.
Підсумовуючи, можна сказати, що розірвання газового контракту Німеччини з РФ – це не просто бізнес-рішення окремої компанії, а важливий крок у загальноєвропейській стратегії енергетичної безпеки. І як кореспондент, який бачив наслідки енергетичної залежності як на фронті, так і в дипломатичних кабінетах, можу стверджувати – це рішення матиме довгострокові стратегічні наслідки для всього регіону.
