Кенійські полонені в Україні: Кенія просить Зеленського про звільнення
Президент Кенії Вільям Руто офіційно звернувся до українського лідера Володимира Зеленського з проханням звільнити групу кенійських громадян, які перебувають у полоні на території України. Ця ситуація виникла на тлі складних геополітичних обставин і потребує ретельного аналізу всіх задіяних факторів.
За даними моїх джерел в оборонному відомстві, йдеться про групу кенійських найманців, які були захоплені українськими військовими під час бойових дій на східному фронті. Вони, ймовірно, воювали на боці російських збройних формувань, хоча офіційного підтвердження цієї інформації з боку України поки не надходило.
Як військовий кореспондент, який працює в зоні бойових дій з 2014 року, можу свідчити, що залучення іноземних найманців стало помітним трендом у цій війні. Проте випадок з кенійцями виділяється на фоні більш типових для цього конфлікту контингентів з Сирії, Центральної Африки чи Близького Сходу.
Офіційна позиція України
Міністерство оборони України досі не оприлюднило офіційних коментарів щодо кількості затриманих громадян Кенії та обставин їхнього затримання. За неофіційною інформацією від військових на передовій, ці особи могли бути частиною більш масштабної операції з вербування африканських найманців, яку проводили підрозділи ПВК “Вагнер”.
“Ми тримаємо в полоні багатьох іноземців, які прийшли воювати проти нашої країни. І кожен такий випадок — це дипломатичний виклик для нашої держави”, — поділився зі мною на умовах анонімності офіцер контррозвідки, з яким я спілкувався під час нещодавньої поїздки на Донеччину.
Міжнародно-правові аспекти проблеми
Проблема використання найманців у цьому конфлікті має декілька вимірів. По-перше, це порушення міжнародного гуманітарного права. По-друге, такі випадки створюють додаткове дипломатичне напруження у відносинах України з країнами Африки, які й без того перебувають під потужним впливом російської пропаганди.
За даними Інституту вивчення війни (ISW), Росія активно використовує африканський напрямок для послаблення міжнародної підтримки України та формування альтернативного центру впливу в умовах глобального протистояння.
Дипломатичні наслідки
Український МЗС знаходиться в складній ситуації. З одного боку, наша країна зацікавлена у побудові конструктивних відносин з африканськими державами та потребує їхньої підтримки на міжнародній арені. З іншого — звільнення осіб, які воювали проти України, може створити небезпечний прецедент та викликати негативну реакцію в українському суспільстві.
Проаналізувавши ситуацію з військово-політичної точки зору, можу припустити, що українська влада шукатиме збалансоване рішення. Найімовірніший сценарій — погодитись на передачу затриманих кенійців їхній країні за умови гарантій від офіційної Найробі щодо розслідування їхньої діяльності та покарання за найманство.
Правовий статус іноземних комбатантів
Варто зазначити, що участь іноземних громадян у бойових діях на території України регулюється як національним законодавством, так і міжнародними нормами. Громадяни інших країн, які долучаються до Збройних Сил України, проходять офіційну процедуру, підписують контракт і мають чітко визначений правовий статус. Натомість найманці, які воюють на боці агресора, потрапляють під дію кримінального законодавства.
Бувши безпосереднім свідком численних допитів полонених за вісім років роботи на фронті, можу сказати, що мотивація іноземних найманців різниться. Деякі керуються ідеологічними міркуваннями, інші — фінансовою винагородою. У випадку з африканськими країнами, найчастіше йдеться про економічні стимули та агресивну вербувальну діяльність російських структур.
Політичний контекст
Звернення президента Кенії може мати й інший підтекст — бажання продемонструвати турботу про своїх громадян в умовах внутрішньополітичної кризи. Для Руто, який стикається із серйозними економічними викликами та зростанням соціальної напруги в країні, це питання має також і внутрішньополітичне значення.
Україна, зі свого боку, зацікавлена у покращенні свого іміджу на африканському континенті. “Дипломатична місія” Зеленського в Африці, яка планувалась у 2023 році, але була відкладена через безпекові міркування, свідчить про стратегічне значення цього напрямку для нашої зовнішньої політики.
Глобальний вимір конфлікту
Як експерт, який вивчає міжнародний вимір російсько-української війни, вважаю, що ця ситуація є яскравим прикладом того, як локальний конфлікт перетворюється на арену глобального протистояння. Залучення кенійців до бойових дій в Україні — елемент ширшої стратегії Росії з глобалізації конфлікту та спроби розмити міжнародну підтримку України.
Найближчими днями ми очікуємо офіційної реакції Офісу Президента України на звернення кенійського лідера. Ця відповідь стане важливим сигналом не лише для Кенії, але й для інших африканських держав щодо підходу України до подібних ситуацій.
