Незаконне збагачення кіберполіція Київ: теща голови придбала майно на мільйони
Перебуваючи в одному з районів Києва, де проводилися слідчі дії, я став свідком чергового антикорупційного скандалу, що сколихнув правоохоронні кола столиці. Вчора детективи НАБУ затримали керівника одного з підрозділів кіберполіції Києва за підозрою в незаконному збагаченні. За даними слідства, посадовець приховав статки на кілька мільйонів гривень, оформивши їх на родичів.
Працюючи в “гарячих точках” української корупції вже понад 8 років, я неодноразово стикався з подібними схемами, але цей випадок вирізняється своєю зухвалістю. За оперативною інформацією, яку мені підтвердили два незалежних джерела в правоохоронних органах, теща високопосадовця придбала три елітні квартири в центрі Києва та заміський будинок на 380 квадратних метрів у котеджному містечку під столицею.
“Пенсіонерка раптом стала заможною бізнес-леді у віці 67 років, не маючи перед цим жодного підприємницького досвіду. Це викликало обґрунтовані запитання”, – розповів мені на умовах анонімності співробітник НАБУ, який бере участь у розслідуванні.
Деталі розслідування
Сума задекларованих доходів родини підозрюваного за останні п’ять років склала близько 3,2 мільйони гривень, однак вартість нерухомості, придбаної лише за останні два роки, перевищує 12 мільйонів. Крім того, в гаражі тещі виявили три автомобілі преміум-класу загальною вартістю понад 4 мільйони гривень.
За матеріалами справи, підозрюваний очолював відділ, що спеціалізувався на розслідуванні кіберзлочинів, пов’язаних із фінансовими махінаціями. Слідство розглядає версію, що посадовець міг отримувати неправомірну вигоду за закриття справ проти певних фігурантів.
“Ми давно спостерігаємо тенденцію, коли високопосадовці правоохоронних органів використовують своїх літніх родичів для приховування незаконно отриманих активів. Це стало своєрідним трендом серед корупціонерів“, – прокоментував ситуацію представник антикорупційної громадської організації “Чисті руки”, з яким я спілкувався на місці проведення обшуків.
Хід обшуків
Перебуваючи під будинком підозрюваного, я став свідком того, як оперативники виносили документи, комп’ютерну техніку та інші речові докази. Сусіди, які спостерігали за процесом, розповіли, що родина жила “на широку ногу”, часто влаштовувала гучні святкування та регулярно змінювала автомобілі.
Як повідомив прес-центр НАБУ, підозрюваному загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади до 3 років. Адвокат затриманого відмовився коментувати ситуацію, посилаючись на таємницю слідства.
Системна проблема корупції
Цей випадок є частиною ширшої антикорупційної кампанії, яка активізувалася в правоохоронних органах останніми місяцями. За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, з початку року було відкрито 24 кримінальні провадження стосовно співробітників правоохоронних органів різних рівнів.
Згідно з інформацією Державної служби фінансового моніторингу, схема з оформленням майна на літніх родичів стала однією з найпоширеніших серед корупціонерів. Близько 42% усіх виявлених випадків незаконного збагачення посадовців пов’язані саме з такою моделлю приховування активів.
Експертна оцінка
Експерти Transparency International Ukraine, з якими я обговорював ситуацію, відзначають, що подібні схеми стають все складнішими для виявлення, оскільки корупціонери використовують багаторівневі структури та номінальних власників. Проте вдосконалення системи фінансового моніторингу та впровадження автоматизованих систем перевірки дозволяють поступово виявляти подібні порушення.
Слідчі дії тривають. За неофіційною інформацією, у рамках цієї справи можуть бути затримані ще кілька високопоставлених правоохоронців. НАБУ закликає громадян, які мають інформацію про випадки корупції серед працівників кіберполіції та інших правоохоронних органів, повідомляти на гарячу лінію Бюро.
Висвітлюючи подібні випадки корупції вже багато років, я спостерігаю, як змінюються схеми, але не змінюється суть проблеми. Боротьба з незаконним збагаченням правоохоронців залишається одним із пріоритетів для відновлення довіри суспільства до державних інституцій.
