Українська мова в медіа як платформа для єднання: думки медійників і блогерів
У час, коли українська ідентичність формується і зміцнюється під тиском зовнішніх викликів, питання мови в медіапросторі набуває особливої ваги. Сьогодні українська мова стає не просто інструментом комунікації, а й потужною платформою для національного єднання. Про її роль у сучасному медіадискурсі розмірковують відомі журналісти, блогери та медіаексперти.
“Об’єднуймося навколо мови – це не найгірша платформа для єднання,” – такою думкою поділився Вахтанг Кіпіані, журналіст та історик, під час останньої медіадискусії. На його погляд, мова в умовах інформаційних викликів виступає природним об’єднавчим чинником, який формує спільний культурний код.
За даними моніторингу ефірів національних телеканалів, частка української мови в медіапросторі зросла на 37% порівняно з допандемічним періодом. Це свідчить про системні зміни у мовній політиці українських медіа та зростання запиту аудиторії на україномовний контент.
Погляд блогерів та експертів
Відома блогерка Ірина Громова, яка має понад мільйон підписників у соціальних мережах, зауважує: “Коли я перейшла на українську, частина аудиторії спочатку відійшла. Але натомість прийшли нові люди, які цінували саме україномовний контент. Зараз мій профіль став платформою для спілкування людей, які раніше не знаходили спільної мови”.
Мовний фактор у медіа має свої виклики. Журналісти телеканалу “Суспільне” відзначають, що часто стикаються з дилемою: як подавати коментарі російськомовних експертів? Практика показує, що синхронний переклад або субтитрування допомагають зберегти українську як основну мову ефіру, водночас не втрачаючи цінні думки експертів.
“Українська в медіа має бути якісною“, – підкреслює мовознавиця Оксана Данилевська. – “Це не лише питання патріотизму, але й професіоналізму. Журналіст, який дбає про свою аудиторію, має володіти мовою на високому рівні”.
Статистика та дослідження
Цікаво, що згідно з нещодавнім дослідженням Інституту масової інформації, понад 73% українців вважають, що вітчизняні медіа мають вести мовлення державною мовою. Ця цифра значно зросла порівняно з 54% у 2019 році.
Головний редактор видання “Тексти” Роман Кульчинський розповідає про власний досвід: “Ми помітили, що статті українською мовою мають на 20% більше залучення аудиторії. Люди не просто читають – вони обговорюють, діляться, сперечаються. Виникає справжня комунікація”.
Мова як інструмент формування спільноти
Мова стає не просто засобом донесення інформації, а й інструментом формування спільноти. Медіаексперт Наталія Лигачова зауважує: “Коли українські медіа працюють українською, вони створюють спільний простір для громадян різних регіонів, різного походження, різних політичних поглядів. Це той фундамент, на якому можна будувати національний діалог”.
Особливу роль відіграє українська мова в соціальних мережах. Блогер Юрій Марченко ділиться спостереженнями: “Україномовні акаунти часто стають місцем, де люди знаходять однодумців. Мова в такому випадку – це маркер, який допомагає об’єднатися навколо спільних цінностей”.
Міжнародний контекст
На міжнародній арені українська мова також набуває нового значення. Журналістка міжнародного відділу Тетяна Ярмощук розповідає: “Коли іноземні колеги чують українську, вони відразу розуміють, що спілкуються з представником окремої нації, окремої культури. Це допомагає позиціонувати Україну як самостійного гравця на світовій арені”.
Виклики української мови в медіа
Звісно, існують і виклики. Зокрема, нестача якісної україномовної термінології в деяких галузях, особливо в технічній сфері та гейминг-індустрії. “Ми часто стикаємося з ситуацією, коли треба терміново придумувати українські відповідники для нових понять”, – розповідає журналіст технологічного порталу Олег Данилюк.
Важливим аспектом є також регіональні особливості. Медіаексперти відзначають, що в західних регіонах України є запит на збереження діалектних особливостей у медіа, тоді як на Сході важливою залишається доступність контенту для тих, хто лише починає активно використовувати українську.
“Мова – це не просто слова, це спосіб мислення“, – підсумовує культурна оглядачка Марія Петренко. – “Коли українські медіа говорять українською, вони формують певну картину світу, у якій Україна є центром, а не периферією”.
Отже, українська мова в медіа стає не лише засобом комунікації, а й потужним фактором формування національної ідентичності. Вона створює спільний простір, де можуть зустрітися та порозумітися люди з різним досвідом та поглядами, об’єднані спільним культурним кодом. І як показує досвід останніх років, цей простір постійно розширюється, залучаючи все більше активних громадян до спільного діалогу.
