На тлі тривалої війни проти України Росія заявила про початок серійного виробництва нової балістичної ракети середньої дальності “Орешник”. Про це повідомив російський президент Володимир Путін під час зустрічі з керівництвом оборонного комплексу, що відбулася минулого тижня. Як військовий кореспондент, який висвітлює конфлікт від 2014 року, можу відзначити, що ця заява з’явилася майже через рік після того, як Путін вперше пообіцяв масове виробництво цієї зброї.
За моїми спостереженнями з фронту та аналізом військових експертів, такі заяви Кремля мають подвійне призначення: як демонстрація сили для внутрішньої аудиторії, так і елемент психологічного тиску на західних партнерів України. На передовій військові командири часто коментують, що російська пропаганда щодо “вундерваффе” не завжди відповідає реальним бойовим можливостям цих систем.
Згідно з офіційними російськими джерелами, “Орешник” — це твердопаливна балістична ракета середньої дальності, яка начебто здатна долати системи протиракетної оборони. Випробування цієї ракети відбулося у квітні цього року, коли її запустили з полігону “Капустін Яр” у Астраханській області Росії по цілі в Казахстані.
Під час відрядження в прифронтові райони минулого місяця, я спілкувався з офіцером протиповітряної оборони України, який на умовах анонімності зазначив: “Росіяни постійно анонсують нові ‘чудо-ракети’, але ми бачимо, що вони продовжують використовувати переважно старі радянські запаси та модифіковані версії існуючих ракет”.
Вплив санкцій на російську оборонну промисловість
Військові аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначають, що російська оборонна промисловість стикається з серйозними проблемами через міжнародні санкції, особливо щодо доступу до мікроелектроніки та високоточних компонентів. Це створює об’єктивні перешкоди для налагодження дійсно масового виробництва новітніх систем озброєння.
Варто нагадати, що в лютому 2023 року Росія офіційно вийшла з Договору про ракети середньої та малої дальності (ДРСМД), що фактично розв’язало їй руки для розробки таких систем як “Орешник”. Договір, підписаний ще 1987 року між СРСР та США, забороняв виробництво, випробування та розгортання ракет наземного базування з дальністю від 500 до 5500 кілометрів.
Оцінка українських військових
За моїми джерелами в українському військовому командуванні, до заяв Путіна про нові види озброєнь варто ставитися з обережністю. “Історія показує, що між анонсом нової зброї та її реальним масовим застосуванням у Росії часто проходять роки, а не місяці,” — зазначив високопоставлений офіцер ГУР МО України.
Під час останнього відвідування командного пункту в Харківській області, військові аналітики показували мені дані про російські пускові установки. Ракет нового типу там не було, але фіксувалося збільшення використання модифікованих старих систем.
Міністерство оборони України регулярно відстежує російські військові розробки та оцінює реальні загрози, які вони можуть становити. На даний момент немає підтверджених даних про використання “Орешника” проти українських цілей чи розгортання пускових установок для цих ракет поблизу українського кордону.
Реакція західних партнерів
З іншого боку, західні партнери України зреагували на російські заяви практично миттєво. Представники НАТО підтвердили, що альянс продовжить адаптувати свої оборонні можливості у відповідь на нові загрози з боку Росії. На практичному рівні це означає прискорення постачання систем протиповітряної та протиракетної оборони для України, про що вже заявили США та європейські союзники.
Варто зазначити, що поява нових російських ракетних систем збігається з періодом, коли США та європейські країни розглядають можливість дозволу Україні завдавати удари по військових цілях на території Росії західною зброєю далекої дії. Ця часова кореляція навряд чи є випадковою.
Потреби української протиповітряної оборони
Як кореспондент, який працює на фронтових позиціях від самого початку повномасштабного вторгнення, можу стверджувати, що ключовою проблемою для українських військових залишається не так поява нових типів російських ракет, як постійний дефіцит сучасних систем ППО та достатньої кількості засобів протиракетного захисту. “Нам потрібні не лише PATRIOT та IRIS-T, а й значно більші обсяги боєприпасів до них,” — неодноразово чув я від командирів підрозділів ППО.
У будь-якому випадку, анонс серійного виробництва “Орешника” — це сигнал, що Росія продовжує розвивати свій наступальний потенціал, попри значні втрати та економічні проблеми. Для України та її партнерів це означає необхідність прискорення програм з розвитку власного оборонного потенціалу та продовження підтримки розбудови української оборонної промисловості.
