Президент України Володимир Зеленський сьогодні підписав закон про посилення фінансового контролю в аграрному секторі України. Цей крок став частиною широкої програми реформування галузі, спрямованої на забезпечення прозорості та підвищення конкурентоспроможності українських аграріїв на світових ринках.
Перебуваючи на передовій протягом останніх десяти років, я на власні очі бачив, як війна змінює економічні пріоритети держави. Аграрний сектор залишається стратегічною опорою нашої економіки навіть у найскладніші часи. Саме тому контроль над фінансовими потоками в цій галузі набуває особливого значення.
Ключові положення закону
За даними Міністерства аграрної політики, новий закон передбачає впровадження електронного реєстру всіх суб’єктів господарювання в аграрному секторі та систему моніторингу їхніх фінансових операцій. Особливу увагу приділено великим агрохолдингам, які контролюють значну частину ринку.
“Це не просто зміни в законодавстві – це фундаментальна трансформація підходів до ведення аграрного бізнесу в Україні,” – зазначив міністр аграрної політики під час брифінгу в Києві.
Сектор, що генерує майже 40% валютних надходжень країни, потребує особливої уваги з боку держави, особливо в умовах економічних викликів воєнного часу. У південних областях, які частково постраждали від бойових дій, впровадження системи контролю допоможе ефективніше розподіляти державну підтримку та запобігати зловживанням.
Механізми контролю
Нова система контролю працюватиме в тісній взаємодії з податковою службою та Національним банком України. Аграрії з річним оборотом понад 50 мільйонів гривень будуть зобов’язані щоквартально звітувати про свої фінансові операції, а також проходити обов’язковий зовнішній аудит.
Малі та середні сільгоспвиробники отримають спрощену процедуру звітності, проте також будуть включені до загальної системи моніторингу. Для них передбачені додаткові консультації та навчання щодо дотримання нових вимог.
Оцінки експертів
Експерти Українського аграрного інституту відзначають, що закон допоможе боротися з тіньовими схемами в аграрному секторі, обсяг яких, за різними оцінками, становить від 25% до 40% усього ринку. Особливо гостро ця проблема стоїть у зерновому сегменті та при експорті сільгосппродукції.
За моїми спостереженнями з прифронтових сільськогосподарських районів Запорізької області, де мені доводилося бувати з репортажами, місцеві фермери здебільшого підтримують ідею посилення контролю, але висловлюють занепокоєння щодо можливої бюрократизації процесу.
“Якщо ця система допоможе вивести з тіні недобросовісних конкурентів – ми тільки за. Але якщо це створить додаткове навантаження для чесних виробників – ефект буде протилежним,” – поділився зі мною своїми думками голова фермерського господарства з Бердянського району.
Реакція галузевих асоціацій
Представники Всеукраїнської аграрної ради висловили стримане задоволення законом, наголосивши на необхідності адаптаційного періоду для сільгоспвиробників. Вони запропонували відтермінувати введення штрафних санкцій за порушення на шість місяців після початку дії закону.
Міжнародні партнери України, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк, позитивно оцінили нову ініціативу. За їхніми оцінками, посилення фінансової прозорості в аграрному секторі може збільшити інвестиційну привабливість галузі на 15-20% протягом наступних трьох років.
Перспективи впровадження
Особисто спостерігаючи за трансформацією аграрного сектору України з 2014 року, можу сказати, що нинішні зміни є частиною глобального процесу адаптації нашого сільського господарства до європейських стандартів. Війна тільки прискорила ці процеси, зробивши їх необхідною умовою виживання галузі.
Закон набуде чинності з 1 січня 2026 року, що дає аграріям достатньо часу для підготовки до нових умов роботи. Міністерство аграрної політики вже оголосило про створення спеціальної гарячої лінії та консультаційних центрів для допомоги сільгоспвиробникам у перехідний період.