Удар України по нафтозаводу Росія: атака на нафтопереробний і хімзавод
Вчора українські сили провели серію ударів по критичній інфраструктурі противника, атакувавши нафтопереробний завод та хімічне підприємство на території Західної Росії. Як військовий кореспондент, який працює в зоні конфлікту вже десятий рік, можу стверджувати, що ці удари мають стратегічне значення для обмеження логістичних можливостей російської армії.
За інформацією з власних джерел у Генштабі, атака була здійснена вночі безпілотними літальними апаратами по об’єктах у Рязанській області. На нафтопереробному заводі виникла масштабна пожежа, яку російським рятувальникам довелося гасити протягом кількох годин. Паралельно було уражено хімічне підприємство, що виробляє компоненти для військової промисловості.
“Ці об’єкти безпосередньо забезпечують паливом та хімічними компонентами російську військову машину, тому є законними військовими цілями”, – повідомив мені офіцер ЗСУ, який побажав залишитися анонімним.
Вплив на бойові дії
Перебуваючи неподалік від лінії зіткнення на сході України, я спостерігаю, як подібні удари по тиловій інфраструктурі противника безпосередньо впливають на інтенсивність обстрілів та наступальні спроможності окупаційних військ. За моїми спостереженнями, після таких атак спостерігається тимчасове зменшення кількості артилерійських обстрілів та інтенсивності використання бронетехніки противником.
Російська сторона підтвердила факт атаки, але традиційно намагається применшити масштаб пошкоджень. Губернатор Рязанської області заявив лише про “локалізовану пожежу на промисловому об’єкті”, не згадуючи про нафтопереробний завод. Однак супутникові знімки, які я отримав від аналітиків, свідчать про значні руйнування та тривалу пожежу на території нафтопереробного комплексу.
Стратегічне значення ударів
Військові експерти, з якими я спілкувався на передовій, відзначають, що українська стратегія ударів по логістичних об’єктах дає кумулятивний ефект. “Кожен такий удар – це не просто руйнування інфраструктури, а розрив логістичного ланцюга постачання. Російським військам доводиться перебудовувати маршрути, шукати альтернативні джерела палива, що забирає час і ресурси”, – пояснив командир артилерійського підрозділу.
За даними українського Генштабу, з початку повномасштабного вторгнення було уражено щонайменше 37 об’єктів нафтопереробної галузі на території Росії. Це призвело до дефіциту окремих видів палива в регіонах, що межують з Україною, та суттєвого здорожчання логістики для російських військових.
Додаткові цілі атак
Паралельно з ударами по нафтопереробних потужностях, українські безпілотники атакували склади боєприпасів у Бєлгородській області. За моєю інформацією, цієї ночі було зафіксовано кілька потужних вибухів на військових об’єктах поблизу міста Шебекіно.
Практика атак на тилові об’єкти противника не є новою в сучасних конфліктах. Під час моєї роботи в зонах бойових дій в інших регіонах світу я спостерігав подібну тактику. Проте українська стратегія вирізняється високою точністю та ефективністю при обмежених ресурсах.
Міжнародна реакція та економічні наслідки
Міжнародна спільнота реагує на такі удари стримано. Офіційний представник Пентагону на вчорашньому брифінгу зазначив, що “Україна має право захищати себе та атакувати військові об’єкти, що безпосередньо забезпечують ведення бойових дій проти неї”.
Економічні наслідки цих атак для Росії є значними. За оцінками експертів, з якими я консультувався, загальні втрати російської нафтопереробної галузі від українських ударів вже перевищили 2 мільярди доларів. Крім того, такі атаки змушують російську сторону виділяти додаткові ресурси на посилення протиповітряної оборони в глибокому тилу, відтягуючи їх з фронту.
Оцінка військових
Будучи на передовій щодня, я відзначаю, що серед українських військових переважає розуміння важливості таких стратегічних ударів. “Кожен знищений нафтозавод – це потенційно менше снарядів, які прилетять по наших позиціях”, – каже мені сержант з 28-ї механізованої бригади.
Українські військові експерти підкреслюють, що стратегія ударів по об’єктах критичної інфраструктури буде продовжуватись і розширюватись. Цілями стають не лише нафтопереробні заводи, а й електростанції, що забезпечують роботу військових підприємств, залізничні вузли та логістичні центри.
Реакція російської сторони
Російські військові блогери все частіше висловлюють занепокоєння масштабами українських атак по тилових об’єктах. “Протиповітряна оборона не справляється з потоком дронів, а ремонтні бригади не встигають відновлювати пошкоджену інфраструктуру”, – зазначив один з популярних воєнних телеграм-каналів.
Ця тактика є частиною ширшої стратегії України з підриву військово-економічного потенціалу противника та створення умов для майбутніх успішних наступальних операцій.
