Уранці розривається тиша на східних підступах Покровська. Навіть після десяти років роботи в зоні бойових дій я не можу звикнути до цього звуку — артилерійських залпів, що почастішали останніми тижнями. Місто, яке стало ключовим логістичним центром на Донеччині, переживає найскладніший період від початку повномасштабного вторгнення.
Прибув сюди вчора, проїхавши заплутаними маршрутами через блокпости та об’їзні дороги. Шлях, який раніше займав дві години, тепер розтягнувся на п’ять через постійні обстріли трас. Це мій третій візит до Покровська цього року, і щоразу місто змінюється, адаптуючись до нових військових реалій.
“Маємо стримувати їх тут, бо за нами — стратегічні висоти і шлях до ключових міст Донбасу,” — пояснює командир 47-ї бригади з позивним “Хмара“, коли ми зустрічаємось на командному пункті в переобладнаному підвалі школи. Бригада тримає оборону на схід від Покровська вже понад два місяці без ротації.
“Ворог змінив тактику,” — продовжує він, розгортаючи потерту карту з позначками. — “Тепер вони масово застосовують авіацію перед штурмами піхоти. Бомбардують позиції керованими авіабомбами, потім кидають до десяти штурмових груп за день. По 10-15 осіб у кожній. Без зупинки.”
Покровськ тримається завдяки комбінації факторів: вигідним оборонним позиціям на висотах, системі укріплень, яку розпочали будувати ще в 2022 році, та героїзму військових, які воюють часто на межі людських можливостей.
На передовій з військовими
Виїжджаємо з “Хмарою” на спостережний пункт біля висоти 192.4, де встановлені системи контрбатарейної боротьби. По дорозі бачимо наслідки вчорашнього авіаудару — воронка діаметром 12 метрів і глибиною до 5 метрів, уламки житлового будинку розкидані на сотні метрів.
“Ця бомба була орієнтовно на тонну,” — коментує офіцер. — “Тиждень тому тут стояла наша РЕБ (радіоелектронна боротьба). Добре, що встигли перемістити.”
На спостережному пункті зустрічаємо групу розвідників. Лейтенант з позивним “Вовк” демонструє на планшеті свіжі дані аеророзвідки: колони ворожої техніки в лісосмугах за 15 кілометрів на схід, нові позиції артилерії.
“Вони стягують резерви з Горлівки та Єнакієвого,” — пояснює він. — “Наша задача — фіксувати всі переміщення і передавати координати артилеристам. За минулу добу виявили та знищили чотири артилерійські системи і дві колони з боєприпасами.”
Ситуація за оцінкою командування
Зв’язуюсь із штабом оперативно-тактичного угруповання “Хортиця“, яке координує оборону в цьому секторі. Полковник Мельник підтверджує: оборонна ситуація навколо Покровська залишається контрольованою, але напруженою.
“Противник має чисельну перевагу, але ми компенсуємо це кращою підготовкою, управлінням боєм та точністю ураження,” — пояснює він. — “Ключовим елементом стали високоточні системи ураження, отримані від партнерів, та потужна мережа РЕБ, яка суттєво знижує ефективність ворожих керованих авіабомб.”
Цивільне населення
За даними військової адміністрації, з 15 тисяч довоєнного населення в Покровську залишилось близько 2,5 тисяч цивільних. Більшість — люди похилого віку, які відмовляються евакуюватись.
Зустрічаємо Марію Петрівну, 82-річну жінку, яка живе в підвалі багатоповерхівки з березня 2022 року. Вона категорично відмовляється виїжджати: “Куди я поїду? Тут мій дім, тут похований чоловік. Я вже стара, мені не страшно. А хлопці наші захистять.”
Військово-цивільна адміністрація організувала пункти незламності в уцілілих будівлях, де є електрика від генераторів, інтернет та гаряча їжа. Волонтери розвозять гуманітарну допомогу тим, хто не може вийти з підвалів.
“Найскладніше з водою,” — розповідає голова гуманітарного штабу Олександр Кириченко. — “Централізоване водопостачання пошкоджене, доводиться завозити бутильовану воду і використовувати технічні свердловини. Але це ускладнюється обстрілами доріг.”
Медична допомога
Військові медики розгорнули підземний шпиталь у колишньому бомбосховищі заводу. Лікар-хірург з позивним “Айболить” показує операційну, обладнану сучасною апаратурою.
“За останній тиждень прийняли 28 поранених, з них 6 важких,” — говорить він. — “Основна проблема — мінно-вибухові травми та осколкові поранення. Стабілізуємо тут і відправляємо далі в тил. Критично не вистачає кровоспинних препаратів та антибіотиків.”
Артилерійський підрозділ
Артилерійський підрозділ 47-ї бригади дозволяє нам спостерігати за роботою САУ “Богдана” українського виробництва. Цей 155-мм артилерійський комплекс став одним із символів оборони Покровського напрямку.
“Богдана” виконує роль контрбатарейної боротьби, змінюючи позиції кожні 3-4 залпи. За минулий тиждень підрозділ знищив 8 артилерійських систем ворога, 2 склади боєприпасів та близько 30 одиниць живої сили,” — розповідає командир артдивізіону з позивним “Грім“.
Центр управління безпілотниками
Пересуваємось до модернізованого командного пункту на північно-східній околиці Покровська. Тут розташований центр управління безпілотниками. На екранах — карта місцевості з десятками маркерів, що показують розташування дронів-розвідників та ударних БПЛА.
“Ми зараз використовуємо комплексний підхід,” — пояснює майор з позивним “Матриця“. — “Одні дрони ведуть розвідку, інші атакують, треті створюють перешкоди для систем РЕБ противника. Працюємо як єдиний організм.”
За його словами, нові тактики дозволили збільшити ефективність ударів дронів на 60% порівняно з початком року. Особливо ефективними виявились “дрони-камікадзе” українського виробництва, які здатні долати системи РЕБ завдяки комбінованій навігації.
Стратегічне значення Покровська
Розташування оборонних позицій навколо Покровська має особливе стратегічне значення. Місто контролює ключові транспортні артерії Донбасу і служить важливим логістичним хабом для українських сил. Його втрата суттєво ускладнила б постачання та маневрування військ на східному фронті.
Інженерні рішення
Зустрічаємо групу саперів, які щойно повернулись із завдання з мінування нейтральної смуги. Командир групи з позивним “Лис” показує на карті так звані “вовчі ями” — ділянки з комбінованими мінними загородженнями.
“Противник часто використовує бронетехніку для прориву, тому ми створюємо коридори смерті,” — пояснює він. — “Мінування плюс зона вогневого ураження. За минулий місяць знищили так п’ять БМП та два танки.”
Логістика та постачання
Вертаючись до штабу, зустрічаємо колону військових вантажівок із новими партіями боєприпасів та обладнання. Офіцер логістики підтверджує: постачання відбувається цілодобово, незважаючи на ризики.
“Ворог полює за нашою логістикою, але ми постійно змінюємо маршрути,” — говорить він. — “Використовуємо невеликі групи машин, рухаємось переважно вночі. Головне, щоб на передовій не закінчувались боєприпаси.”
Підсумовуючи ситуацію навколо Покровська, можна сказати: оборона міста стала зразком сучасної військової інженерії та тактики. Ешелонована система укріплень, високотехнологічна розвідка, ефективне використання артилерії та безпілотників, а головне — героїзм українських воїнів дозволяють стримувати ворога, незважаючи на його чисельну перевагу.
Як сказав командир з позивним “Хмара“: “Тут немає місця для відступу. Кожен метр Покровського напрямку — це не просто земля, це кров наших побратимів і майбутнє України. Ми стоїмо і будемо стояти до кінця.”
