Дипломатичний фронт: нові виміри геополітичної шахівниці
Як військовий кореспондент, який перебуває в епіцентрі подій з 2014 року, я бачив різні спроби дипломатичного врегулювання конфлікту. Останні заяви президента України відкривають новий вимір геополітичної шахівниці.
Застереження Зеленського щодо російського плану миру
Президент Володимир Зеленський заявив, що європейські партнери України непокояться через можливість просування Росією свого плану миру через треті країни. Про це глава держави повідомив під час пресконференції за підсумками зустрічі з президентом Швейцарії в Києві.
“Є ризик, що Росія може просувати свій план через третю країну. Європейські партнери цим стурбовані”, — зазначив Зеленський.
За його словами, цей сценарій цілком можливий, проте російський план в будь-якому випадку не матиме успіху, адже Україна має власну формулу миру, яку підтримують партнери.
З власного досвіду висвітлення переговорів у Мінську можу стверджувати: коли Росія говорить про “мир” – варто готуватися до чергового маневру. Спостерігаючи за еволюцією російської стратегії від початку повномасштабного вторгнення, помітно, як Кремль намагається використати дипломатичні канали для розколу міжнародної коаліції підтримки України.
Швейцарська підтримка Саміту миру
Зеленський також розповів, що Швейцарія підтримує Україну в питанні організації Саміту миру, а також реалізацію мирної формули.
“Я дуже вдячний за активну позицію Швейцарії в роботі саме над самітом миру. Це чесний світовий саміт, який може посилити дипломатію, посилити міжнародне право і наблизити справедливий мир”, — підкреслив президент України.
Працюючи на передовій східного фронту, я бачив, що будь-які миротворчі зусилля мають цінність лише тоді, коли вони підкріплені реальною позицією сили. Військові командири, з якими мені доводилося спілкуватися останніми місяцями, одностайні: дипломатичні ініціативи важливі, але вони повинні відбуватися паралельно з посиленням обороноздатності.
Формула миру та міжнародні ініціативи
У квітні в Швейцарії відбулася конференція з відновлення України, а у червні країна прийняла Саміт миру. Зазначу, що мирна формула президента Зеленського містить 10 пунктів, серед яких – радіаційна та ядерна безпека, продовольча безпека, енергетична безпека, звільнення всіх полонених і депортованих осіб, відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ, припинення бойових дій та відшкодування завданих збитків.
Моніторинг ситуації на різних ділянках фронту вказує на те, що російські сили не демонструють жодної готовності до реального припинення вогню. Навпаки, інтенсивність обстрілів цивільних об’єктів та критичної інфраструктури залишається високою, що ставить під сумнів щирість будь-яких миротворчих заяв з боку агресора.
Тактика залучення третіх країн
Цікаво, що спроби залучення третіх країн до переговорного процесу – це елемент російської стратегії, який я спостерігав ще з часів Мінських домовленостей. Тактика полягає в розмиванні відповідальності та створенні видимості багатостороннього процесу, де Росія нібито виступає лише однією зі сторін конфлікту, а не його ініціатором.
Не виключено, що до таких посередницьких зусиль можуть бути залучені країни, які зберігають відносно нейтральні позиції щодо російсько-української війни або мають власні економічні інтереси у відносинах з Росією.
Аналізуючи географію міжнародних контактів російського керівництва останніми місяцями, можна припустити, що такими посередниками потенційно могли б стати країни Глобального Півдня, деякі азійські держави або навіть окремі члени “Великої двадцятки”, які намагаються балансувати між Заходом та Росією.
Висновки та перспективи
Проте, як показує мій досвід висвітлення конфлікту з 2014 року, будь-які мирні ініціативи, що не враховують базові інтереси України, зокрема відновлення територіальної цілісності в міжнародно визнаних кордонах, приречені на провал. Більше того, вони можуть створити небезпечну ілюзію прогресу, якою скористається Росія для перегрупування сил та підготовки нових наступальних операцій.
Тому заява президента Зеленського про підтримку саме української формули миру має критичне значення. Це сигнал як для міжнародних партнерів, так і для внутрішньої аудиторії: Україна залишається суб’єктом, а не об’єктом мирного процесу.
