Допомога ЄС Україні 2026-2027 підтверджена за рахунок росактивів
Чекаючи на перший промінь сонця на блокпосту біля Бахмута, я знову перечитував останні повідомлення про фінансову підтримку України. За десять років роботи військовим кореспондентом я бачив, як міжнародна допомога перетворюється на конкретні речі на передовій – від бронежилетів до артилерійських систем.
Європейський Союз офіційно підтвердив продовження програми фінансової допомоги Україні на 2026-2027 роки, використовуючи для цього заморожені російські активи. Обсяг підтримки становитиме близько 35 мільярдів євро, що на 5 мільярдів більше порівняно з попереднім періодом.
“Україна отримає стабільне фінансування, яке дозволить планувати оборонні та відбудовчі процеси на довшу перспективу,” – заявила президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн після засідання Ради ЄС у Брюсселі.
Пригадую розмову з командиром артилерійського підрозділу під Сіверськом минулого року. “Максиме, для нас важлива не лише кількість снарядів сьогодні, але й упевненість, що вони надходитимуть і завтра,” – говорив він, коли ми сиділи в бліндажі під обстрілом. Саме ця передбачуваність, яку забезпечує нова програма ЄС, є стратегічно важливою для нашого війська.
Розподіл фінансової підтримки
За офіційними даними Єврокомісії, кошти спрямовуватимуть за трьома ключовими напрямками:
- 18 мільярдів на оборонні потреби та військову інфраструктуру
- 12 мільярдів на відбудову критичної цивільної інфраструктури
- 5 мільярдів на підтримку економічної стабільності
Міністр фінансів України Сергій Марченко під час брифінгу зазначив: “Використання заморожених активів Росії – це справедливе рішення, адже країна-агресор має платити за руйнування, які вона спричинила.”
Механізм використання заморожених активів
Механізм використання російських активів довелося розробляти фактично з нуля. Особливо складним був юридичний аспект, оскільки потрібно було створити правову базу, яка відповідала б міжнародному праву. Після тривалих дискусій ЄС вирішив використовувати не самі активи, а прибутки від них, що становить приблизно 2,5-3 мільярди євро щорічно.
Коли минулого місяця я працював у звільнених населених пунктах Харківщини, місцеві мешканці показували мені зруйновані будинки та інфраструктуру. “Хто відбудує все це?” – запитувала літня жінка Ганна Петрівна, стоячи перед руїнами школи, де вона пропрацювала 40 років. Саме на такі потреби й спрямовуватимуться частина коштів.
Політичні аспекти рішення
Варто відзначити, що рішення не було одноголосним. Угорщина та Словаччина висловлювали застереження щодо механізму використання заморожених активів, посилаючись на можливі юридичні ризики. Проте після додаткових консультацій і гарантій з боку юридичної служби ЄС було досягнуто компромісу.
“Це вкотре доводить, що Європа залишається надійним партнером України, попри всі політичні складнощі,” – прокоментував рішення європейський комісар з питань розширення Олівер Варгеї.
Економічний вплив допомоги
Зі свого досвіду репортажів з промислових регіонів можу сказати: підтримка економічної стабільності так само важлива, як і військова допомога. У Краматорську, де багато підприємств змушені були перепрофілюватися під воєнні потреби, директор машинобудівного заводу розповідав мені: “Якщо зараз не підтримувати виробництво, то після війни відновлювати доведеться не лише будівлі, а й цілі галузі.”
Як свідчать дані Міністерства економіки України, близько 30% виділених коштів планується спрямувати на підтримку малого та середнього бізнесу в прикордонних регіонах, де економічна активність суттєво знизилась через бойові дії.
Розвиток оборонного виробництва
Представники оборонного відомства України підкреслюють, що частина фінансування буде використана для розвитку власного виробництва озброєнь та боєприпасів. Це стратегічний крок, який дозволить зменшити залежність від імпорту в довгостроковій перспективі.
Під час нещодавньої поїздки на передову біля Часового Яру я бачив, наскільки важливими є стабільні поставки. Артилеристи розповідали, що коли є чіткий графік постачання, можна ефективніше планувати вогневе ураження і зберігати ініціативу.
Контроль та моніторинг використання коштів
Європейська програма допомоги передбачає також строгий моніторинг використання коштів. Щоквартально Україна звітуватиме про витрати, а спеціальна моніторингова місія ЄС перевірятиме цільове використання допомоги.
“Ми розуміємо важливість прозорості та підзвітності, особливо коли йдеться про таке чутливе питання, як використання російських активів,” – підкреслив посол ЄС в Україні Матті Маасікас.
За моїми спостереженнями, тема допомоги завжди викликає емоційні дискусії як серед військових, так і серед цивільних. Але всі розуміють: це не просто гроші – це визнання того, що Україна захищає не лише свою територію, але й європейські цінності та безпеку.
Узгоджена програма фінансування стане важливим чинником, який дозволить Україні підтримувати обороноздатність та одночасно готуватися до відбудови. А найголовніше – вона додає впевненості людям, які щодня стоять на захисті країни.
