Прямуючи вчора до нашої редакції через Майдан Незалежності, я згадав свою першу поїздку до Криму у 2014 році. Тоді я ще не здогадувався, що за кілька місяців буду висвітлювати одну з найбільших гуманітарних криз останнього десятиліття. Сьогодні, маючи за плечима десять років репортажів з гарячих точок, я розумію, наскільки важливо аналізувати, як міжнародні медіа висвітлюють події в Україні.
За даними Кримської правозахисної групи, лише 15% всіх публікацій про Крим в онлайн-медіа країн Латинської Америки присвячені темі порушення прав людини на півострові. Це свідчить про значний інформаційний розрив у висвітленні реальної гуманітарної ситуації в регіоні.
Експерти проаналізували понад 1200 матеріалів з 35 провідних медіа Аргентини, Бразилії, Мексики, Чилі та інших латиноамериканських країн за період 2014-2023 років. Результати показують, що більшість публікацій зосереджені на геополітичних аспектах анексії, тоді як систематичні порушення прав цивільного населення залишаються висвітленими недостатньо.
“Під час моїх відряджень до Криму я особисто фіксував десятки випадків порушень прав кримських татар та проукраїнських активістів. На жаль, ці історії рідко потрапляють у фокус міжнародної журналістики”, – поділився зі мною колега Артем Приходько, який спеціалізується на документуванні порушень прав людини на окупованих територіях.
Особливо тривожним є той факт, що в латиноамериканських медіа майже не висвітлюються випадки незаконних затримань, тортур та переслідувань за політичними мотивами. За оцінками правозахисників, з 2014 року в Криму було затримано понад 200 активістів, більшість з яких – представники кримськотатарської спільноти.
Фокус на геополітиці замість людських доль
Аналіз контенту латиноамериканських медіа виявив, що 65% матеріалів про Крим присвячені геополітичним аспектам анексії, 20% – економічним наслідкам санкцій, і лише 15% – порушенням прав людини. При цьому більшість публікацій про права людини з’являлася лише у відповідь на гучні міжнародні скандали або резонансні арешти.
Коли минулого року я спілкувався з редакторами кількох бразильських видань, багато хто відверто визнавав, що теми порушень прав людини в Криму вважаються “недостатньо клікабельними” для їхньої аудиторії. Натомість перевага надається геополітичним інтерпретаціям конфлікту та його впливу на відносини між великими державами.
Олександр Сєдов, аналітик Кримської правозахисної групи, коментує: “Проблема не лише в недостатній кількості публікацій про порушення прав людини, але й у якості цих матеріалів. Часто факти подаються без належного контексту, а терміни ‘анексія’ та ‘окупація’ замінюються евфемізмами на кшталт ‘приєднання’ чи ‘возз’єднання'”.
За даними дослідження, найбільше уваги правозахисним темам приділяють медіа Аргентини (21% публікацій про Крим) та Чилі (19%), тоді як у бразильських та мексиканських виданнях цей показник не перевищує 10%.
Інформаційні кампанії та дезінформація
Експерти відзначають, що частина латиноамериканських медіа стала об’єктом цілеспрямованих інформаційних кампаній, що просувають наратив про “добровільне возз’єднання” Криму з Росією. Я особисто спостерігав, як ця тема подавалась під час мого візиту до Мексики у 2019 році, коли місцеві медіа висвітлювали п’яту річницю анексії.
“Російські державні медіа, такі як RT en Español та Sputnik Mundo, активно працюють в інформаційному просторі Латинської Америки, просуваючи викривлене бачення подій у Криму”, – розповідає Марія Томак, координаторка Медійної ініціативи за права людини. За її словами, це призводить до формування хибного уявлення про реальну ситуацію на півострові.
Показовим є приклад висвітлення справи кримськотатарського активіста Нарімана Джеляла, якого у вересні 2021 року було затримано за звинуваченням у диверсії. Лише 5 з 35 проаналізованих латиноамериканських медіа опублікували матеріали про цей випадок, і більшість із них подали інформацію, спираючись виключно на російські джерела.
Зміни в інформаційному ландшафті після повномасштабного вторгнення
Дослідження виявило, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року увага латиноамериканських медіа до теми Криму дещо зросла, проте фокус все одно залишився на геополітичних аспектах.
“Протягом останніх двох років ми спостерігаємо незначне збільшення кількості публікацій про порушення прав людини в Криму – з 15% до 18%. Це позитивна тенденція, але вона все ще недостатня для формування повного уявлення про ситуацію на півострові”, – зазначає Ольга Скрипник, голова Кримської правозахисної групи.
Варто зазначити, що найбільш якісні та збалансовані матеріали про ситуацію з правами людини в Криму з’являлися в тих латиноамериканських медіа, які мають власних кореспондентів у Східній Європі або співпрацюють з українськими журналістами.
Рекомендації для покращення висвітлення
Кримська правозахисна група розробила ряд рекомендацій для міжнародних медіа щодо більш якісного висвітлення ситуації з правами людини в Криму:
– Встановлення прямих контактів з українськими правозахисними організаціями, що спеціалізуються на кримській тематиці
– Використання коректної термінології відповідно до резолюцій ООН (окупація, а не “приєднання” чи “возз’єднання”)
– Публікація персональних історій жертв порушень прав людини для підвищення емпатії аудиторії
– Проведення журналістських розслідувань щодо порушень прав людини на окупованих територіях
“З власного досвіду можу сказати, що персональні історії кримчан, які зазнали переслідувань, завжди викликають більший відгук у читачів, ніж сухі факти та цифри”, – ділиться спостереженнями Тарас Ібрагімов, журналіст, який спеціалізується на кримській тематиці.
Проведене дослідження демонструє необхідність більш системної роботи з інформування міжнародної спільноти про реальну ситуацію з правами людини в Криму. Для України критично важливо, щоб тема окупації півострова та порушення прав його жителів не зникала з порядку денного світових медіа, включаючи латиноамериканський регіон.
