Білорусь затримала щонайменше 88 осіб за звинуваченням у зв’язках з “Білоруським Гаюном”
На тлі посилення репресій режим Лукашенка провів масову спецоперацію проти громадян, яких звинувачують у співпраці з військовим моніторинговим проектом. За даними правозахисників, серед затриманих – журналісти, айтішники та звичайні громадяни.
Міністерство внутрішніх справ Білорусі повідомило про затримання щонайменше 88 осіб, яких звинувачують у зборі та передачі інформації проекту “Білоруський Гаюн” – незалежній моніторинговій групі, що відстежує військову активність на території Білорусі та на кордоні з Україною.
“Білоруський Гаюн” став відомий своєю діяльністю на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, коли група почала документувати переміщення російських військ через білоруську територію. Моніторинговий проект публікував дані про вильоти військової авіації, переміщення техніки та розташування російських військових об’єктів на території Білорусі.
Свідчення затриманих
За свідченнями колишніх затриманих, під час допитів білоруські силовики особливо цікавляться інформацією про те, хто і яким чином передавав дані про пересування російських та білоруських військ. Правозахисники повідомляють, що затриманим інкримінують “сприяння екстремістській діяльності” та “державну зраду” – статті, за якими передбачено до 15 років позбавлення волі.
“Мене затримали просто на вулиці. Два дні тримали в ІТТ без зв’язку з рідними та адвокатом. Постійно запитували, чи передавав я інформацію про військову техніку, яку бачив біля своєї дачі. Погрожували, що якщо не зізнаюсь, буде гірше”, – розповів один із звільнених після затримання білорусів, який попросив не називати його ім’я з міркувань безпеки.
Реакція засновника “Білоруського Гаюну”
Засновник “Білоруського Гаюну” Антон Мотолько, який зараз перебуває за межами Білорусі, заявив, що вважає масові затримання спробою залякати білоруське суспільство та припинити будь-який незалежний моніторинг військової діяльності на території країни.
“Режим намагається ізолювати Білорусь від зовнішнього світу та приховати інформацію про те, що відбувається всередині країни та на кордоні з Україною. Фактично, кожен, хто просто сфотографував військову техніку чи записав геолокацію російських літаків, може бути звинувачений у державній зраді”, – прокоментував Мотолько.
Ширший контекст репресій
Представники білоруської опозиції в екзилі вважають цю спецоперацію частиною ширшої кампанії репресій. За даними правозахисного центру “Вясна”, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року кількість політичних в’язнів у Білорусі збільшилася вдвічі і зараз перевищує 1500 осіб.
Військові аналітики вказують, що діяльність “Білоруського Гаюну” мала важливе значення для розуміння ролі Білорусі у російсько-українській війні. Зокрема, група надавала детальну інформацію про використання білоруських аеродромів російською авіацією, переміщення військових ешелонів та розміщення систем ППО.
Міжнародна реакція
Ця ситуація демонструє, як громадянське суспільство Білорусі продовжує чинити опір, незважаючи на безпрецедентні репресії. Водночас масові затримання вказують на посилення контролю режиму Лукашенка над інформаційним простором країни та його прагнення приховати будь-які дані про військову співпрацю з Росією.
Міжнародні правозахисні організації закликали білоруську владу негайно звільнити всіх затриманих за звинуваченнями у співпраці з “Білоруським Гаюном” та іншими незалежними моніторинговими проектами. Представники ЄС та США заявили про можливість запровадження додаткових санкцій проти режиму Лукашенка у відповідь на нову хвилю репресій.
Особисті спостереження
За моїми особистими спостереженнями, ця ситуація вкотре підтверджує, що Білорусь фактично перетворилася на мілітаризовану зону, де будь-яка спроба незалежного висвітлення подій трактується як злочин проти держави. Висвітлюючи конфлікт на сході України з 2014 року, я неодноразово стикався з подібними методами придушення вільної журналістики, але масштаб репресій в сучасній Білорусі викликає особливе занепокоєння.
Незважаючи на ризики, багато білорусів продовжують передавати інформацію незалежним медіа та моніторинговим групам, використовуючи VPN, анонімні месенджери та інші методи захищеної комунікації. Цей опір свідчить про те, що страх не зміг повністю паралізувати білоруське суспільство.
