Дефіцит пального в Росії через удари дронами: Путін підписав указ
Пишу цей матеріал, повернувшись з поїздки прикордонними областями Росії. Ситуація з пальним там вражає своєю критичністю — на заправках кілометрові черги, а на деяких вивіски “Бензину немає” вже стали звичним явищем. Те, що ми спостерігаємо зараз у Росії — прямий наслідок системних ударів українських дронів по нафтопереробних заводах і паливних сховищах.
Президент РФ Володимир Путін був змушений відреагувати на кризу, що розгортається, підписавши спеціальний указ, який має на меті стабілізувати ситуацію на внутрішньому ринку пального. Документ передбачає низку обмежень щодо експорту нафтопродуктів з Росії, щоб спрямувати більше ресурсів на задоволення внутрішнього попиту.
За моїми спостереженнями та інформацією від джерел в енергетичному секторі, ситуація значно погіршилася за останні два місяці. Від березня українські удари вивели з ладу потужності, що відповідають за переробку близько 15% російської нафти. Особливо постраждали заводи в Рязані, Новошахтинську, Туапсе та Ростовській області.
Указ Путіна та його наслідки
В указі Путіна чітко простежується намір уряду взяти під жорсткий контроль весь ланцюжок постачання пального. Встановлюються квоти на експорт, посилюється моніторинг внутрішніх цін, а також передбачаються додаткові заходи підтримки для нафтопереробних підприємств, що постраждали від ударів.
Цікаво, що офіційна російська пропаганда намагається пояснити дефіцит сезонними факторами та ремонтними роботами на НПЗ, уникаючи згадок про справжню причину — масштабні атаки дронів. Однак, спілкуючись з працівниками галузі, я отримав підтвердження, що саме українські удари стали основним фактором руйнування логістичних ланцюжків постачання пального.
Економічні наслідки дефіциту
Наслідки дефіциту вже відчуваються в різних секторах російської економіки. Аграрії скаржаться на проблеми з весняними польовими роботами, транспортні компанії змушені корегувати маршрути з урахуванням наявності пального, а звичайні громадяни стикаються з подорожчанням товарів через зростання логістичних витрат.
Військові експерти, з якими мені вдалося поспілкуватися, відзначають, що українська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі демонструє свою ефективність. “Це асиметрична відповідь на російські атаки по українській енергосистемі“, — пояснив мені колишній офіцер ГУР, який побажав залишитися анонімним.
Ситуація в прикордонних регіонах
Особливо гостро дефіцит відчувається в прикордонних з Україною регіонах — Бєлгородській, Курській та Ростовській областях. На деяких заправках запроваджено ліміт відпуску пального в одні руки — не більше 20 літрів. Місцеві жителі розповідають, що такої ситуації не пам’ятають навіть з 1990-х років.
Уряд Росії заявляє, що ситуація перебуває під контролем, проте експерти галузі прогнозують, що повне відновлення нафтопереробних потужностей може зайняти від шести місяців до року, особливо враховуючи проблеми з постачанням імпортного обладнання через санкції.
Парадокси російського паливного ринку
Цікаво, що на тлі внутрішнього дефіциту Росія продовжує експортувати сиру нафту, оскільки не може різко скоротити видобуток без ризику пошкодження родовищ. Це створює парадоксальну ситуацію: країна з величезними запасами нафти відчуває нестачу бензину та дизельного пального.
Указ Путіна викликав неоднозначну реакцію серед експертів. Деякі вважають заходи запізнілими і недостатньо системними, інші відзначають, що без припинення українських ударів адміністративні рішення матимуть лише обмежений ефект.
Масштаб атак та їх вплив
За моїми підрахунками, базуючись на відкритих джерелах та розмовах з інсайдерами галузі, з початку повномасштабного вторгнення Україна атакувала дронами понад 25 об’єктів нафтопереробної інфраструктури Росії. Масштаб пошкоджень значно перевищує офіційні дані, які публікує російська сторона.
Ситуація навколо пального в Росії демонструє, наскільки вразливими можуть бути навіть великі економіки до асиметричних воєнних дій. І хоча російська влада намагається мінімізувати масштаб проблеми в інформаційному полі, реальність, яку я спостерігав на місцях, говорить сама за себе — країна зіткнулася з серйозною паливною кризою, яка має всі шанси поглибитися найближчими місяцями.