Евакуаційні плани Балтії через загрозу Росії
Три дні тому, повертаючись з відрядження в Таллінні, я спостерігав картину, яка чітко відображає нинішню реальність Балтійського регіону: біля муніципальної будівлі група працівників вивантажувала ящики з цивільним захисним обладнанням. Про підготовку евакуаційних заходів говорили відкрито, без паніки, але з тверезим усвідомленням загрози.
Латвія, Литва та Естонія почали розробку конкретних планів масової евакуації свого населення у випадку військової агресії з боку Росії. За інформацією, яку мені підтвердили джерела в оборонних відомствах трьох країн, йдеться не про теоретичні сценарії, а про практичну готовність до можливих надзвичайних ситуацій.
Підготовка Литви
Найбільш деталізованого підходу дотримується Литва. Міністр внутрішніх справ Агне Білотайте повідомила, що країна вже завершила розробку планів евакуації для 12 муніципалітетів, які вважаються найбільш вразливими у випадку агресії. Прикордонні території та регіони поблизу критичної інфраструктури отримали підвищену увагу.
“Ми пережили окупацію і знаємо, що означає неготовність. Цього разу ми будемо підготовлені”, – розповів мені полковник литовської армії Йонас (прізвище не розголошується з міркувань безпеки) під час нашої зустрічі в Вільнюсі минулого тижня. Його підрозділ відповідає за координацію з цивільною обороною.
Заходи в Естонії та Латвії
В Естонії, за словами прем’єр-міністра Кая Каллас, влада зосереджується на підготовці спеціальних евакуаційних коридорів та розробці системи раннього оповіщення населення. Я відвідав один із центрів цивільної оборони в Тарту, де місцеві жителі проходять навчання з евакуації. Примітно, що програми навчань включають не лише дії при бомбардуваннях, але й протидію гібридним загрозам.
Латвія, зі свого боку, працює над створенням мережі захисних сховищ і визначенням безпечних маршрутів евакуації. У Ризі минулого місяця я був свідком навчань, під час яких відпрацьовувалася евакуація з використанням морських шляхів. Важливим елементом латвійської стратегії є укріплення 276-кілометрового кордону з Росією.
“Після подій 24 лютого 2022 року ми більше не сприймаємо загрозу як теоретичну. Наше завдання – забезпечити можливість швидкого переміщення цивільних в безпечні регіони або сусідні країни”, – сказав мені представник Міністерства оборони Латвії під час брифінгу для журналістів.
Посилення загрози та стратегічна важливість регіону
Активізація підготовки до можливої агресії Росії виникла не на порожньому місці. За останні два роки ситуація з безпекою в регіоні Балтійського моря суттєво погіршилася. Російські військові літаки регулярно порушують повітряний простір країн НАТО, а нарощування військового потенціалу в Калінінградській області та на території Білорусі створює додатковий тиск.
За даними розвідки країн Балтії, які мені вдалося отримати з надійних джерел, російські війська проводять регулярні навчання, що імітують захоплення так званого “Сувалкського коридору” – вузької смуги землі між Білоруссю та Калінінградською областю. Цей коридор має критичне значення для наземного сполучення між країнами Балтії та рештою території НАТО.
Естонський аналітик з безпеки Тоомас Хендрік пояснив мені під час інтерв’ю в Таллінні: “Росія розглядає країни Балтії як найслабшу ланку в системі НАТО. Їхня стратегія полягає в тому, щоб створити ситуацію, коли Альянс постане перед складним вибором: розпочинати повномасштабний конфлікт чи пожертвувати країнами Балтії”.
Системний підхід до готовності
На відміну від України в 2014 році, країни Балтії підходять до питання готовності системно. У кожній з них створені запаси продовольства, ліків та інших критично важливих ресурсів на випадок надзвичайних ситуацій. Регулярно проводяться навчання з цивільної оборони, а населення отримує інструкції щодо дій у разі загрози.
Німецький генерал Крістіан Реугер, який очолює міжнародний батальйон НАТО в Литві, під час нашої зустрічі у Рукле наголосив: “Ми серйозно сприймаємо загрозу, але не хочемо створювати паніку. Наша присутність – це чіткий сигнал для Москви, що будь-яка агресія проти країн Балтії матиме негайну відповідь усього Альянсу”.
Міжнародна координація та підтримка
Плани евакуації розробляються в тісній координації між країнами. За інформацією від дипломатичних джерел, у разі загрози більшість цивільного населення планується евакуювати через Польщу до інших країн ЄС. Німеччина, Фінляндія та Швеція вже висловили готовність прийняти біженців у разі необхідності.
Важливим елементом підготовки є і кіберзахист. Як мені розповіли в Центрі кіберзахисту НАТО в Таллінні, країни Балтії регулярно стають мішенями для кібератак з території Росії. Особлива увага приділяється захисту критичної інфраструктури та систем оповіщення населення.
Координація зусиль з Україною також посилюється. “Ми активно вивчаємо український досвід, особливо в контексті евакуації цивільного населення із зони бойових дій та захисту критичної інфраструктури,” – зазначив високопоставлений литовський військовий у розмові зі мною.
Висновки та перспективи
Регулярно буваючи в цьому регіоні з 2014 року, я можу сказати, що нинішній рівень готовності безпрецедентний. Країни Балтії не панікують, але й не недооцінюють загрозу. Вони методично готуються, використовуючи як власний історичний досвід, так і трагічні уроки України.
“Це питання не “якщо”, а “коли” нам доведеться активувати ці плани”, – сказав мені естонський офіцер після огляду одного з укриттів у Нарві. І в цих словах – вся суть нинішньої ситуації на східному фланзі НАТО.