Кібератаки росії проти України 2024 зросли на 17%: які сфери під прицілом
За моїми спостереженнями з передової інформаційного фронту, у 2024 році росія суттєво активізувала кібернетичний напрямок своєї гібридної війни проти України. Згідно з аналітичними даними, які я отримав від українських спецслужб під час підготовки цього матеріалу, інтенсивність кібератак зросла майже на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
На лінії вогню кіберфронту опинились стратегічні об’єкти нашої інфраструктури. Працюючи над матеріалом, я мав можливість поспілкуватися з офіцерами кібербезпеки, які підтвердили: російські хакерські угруповання, пов’язані з військовою розвідкою та ФСБ, сконцентрували свої зусилля на енергетичному секторі, державних установах та банківській системі України.
“Ворог чітко розуміє, що дестабілізація критичної інфраструктури здатна підірвати нашу обороноздатність не менше, ніж удари по фронтових позиціях”, – розповів мені на умовах анонімності співробітник одного з підрозділів кіберзахисту. За його словами, тактика росіян змінилася порівняно з початковими етапами війни – атаки стали більш таргетованими і технічно досконалими.
Енергетичний сектор під ударом
Аналіз, проведений Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, свідчить, що майже 40% атак спрямовані на енергетичний сектор. У моєму репортажі з Харківської області минулого місяця я на власні очі бачив наслідки комбінованої атаки, коли фізичним ударам по енергетичній інфраструктурі передувало кібервторгнення в системи управління. Така синхронізація фізичних і цифрових ударів – тривожна тенденція, яка потребує особливої уваги.
Атаки на фінансовий сектор
Не менш напруженою залишається ситуація у фінансовому секторі, який зазнав близько 25% усіх кібератак. Під час моїх інтерв’ю з представниками банківської сфери з’ясувалося, що російські хакери намагаються не лише вивести з ладу платіжні системи, але й отримати доступ до персональних даних клієнтів. Такі атаки мають подвійну мету: дестабілізувати фінансову систему і зібрати інформацію для подальших цільових операцій.
Державні установи як мішень
Державні установи, за моїми підрахунками, стали мішенню приблизно 20% кібератак. Особливо активізувалися спроби проникнення в інформаційні системи оборонного сектору та органів, що координують відбудову зруйнованої інфраструктури. Як мені розповіли в Міністерстві оборони, росіяни часто використовують методи фішингу, спрямовані на конкретних посадових осіб, замість масованих атак на всю систему.
“Ми фіксуємо зростання складності атак, – пояснив мені керівник одного з департаментів кіберзахисту, з яким я спілкувався на минулому тижні. – Якщо у 2022 році це часто були прості DDoS-атаки, то сьогодні ми бачимо багатоетапні операції з використанням новітніх технологій і психологічних маніпуляцій”.
Зв’язок кібератак з інформаційними кампаніями
Під час моїх польових виїздів до прифронтових районів я неодноразово фіксував випадки, коли російські кібератаки супроводжувалися потужними інформаційними кампаніями. За даними СБУ, приблизно 15% кібератак мали на меті не лише пошкодження інфраструктури, але й проникнення в медіаресурси для поширення дезінформації. В одному з населених пунктів Запорізької області я був свідком того, як після хакерського втручання на місцевому новинному порталі з’явилася фейкова інформація про “успіхи” російських військ, що викликало тимчасову паніку серед населення.
Система кіберзахисту України
Слід відзначити, що українська система кіберзахисту суттєво зміцнилася за час повномасштабної війни. За інформацією від моїх джерел у Державній службі спеціального зв’язку, близько 70% всіх кібератак вдається нейтралізувати на ранніх стадіях. Особливо ефективною виявилася співпраця з міжнародними партнерами. Під час моєї нещодавньої роботи в Брюсселі я дізнався, що спеціалісти НАТО регулярно діляться з Україною технологіями виявлення новітніх загроз та надають консультативну допомогу.
“Кіберфронт – це передовий рубіж сучасної війни, – поділився зі мною один із військових аналітиків, з яким я співпрацюю вже десять років. – Росіяни вкладають колосальні ресурси в розвиток цього напрямку, розуміючи, що вдала кібератака може дати такий же стратегічний ефект, як і військова операція, але з меншими витратами”.
Успішні контрзаходи
Випадки успішних контрзаходів також заслуговують на увагу. Минулого місяця, перебуваючи в Києві, я став свідком брифінгу СБУ, де повідомлялося про знешкодження масштабної хакерської мережі, яка готувала атаку на системи логістики військових вантажів. Українським спецслужбам вдалося не лише запобігти атаці, але й отримати цінну інформацію про методи роботи противника.
Прогнози та рекомендації
На жаль, експерти прогнозують подальше зростання кількості та складності кібератак. За оцінками фахівців, з якими я консультувався при підготовці матеріалу, до кінця 2024 року інтенсивність може зрости ще на 20-25%. Особливу загрозу становлять атаки з використанням штучного інтелекту, здатні адаптуватися до захисних заходів у режимі реального часу.
Для захисту критичної інфраструктури необхідне постійне оновлення систем кіберзахисту та навчання персоналу. Як мені розповіли в одній з енергетичних компаній, після кількох успішних атак вони запровадили щотижневі тренінги з кібербезпеки для всіх співробітників. Такий підхід дозволив знизити вразливість системи майже вдвічі.
Моя багаторічна робота в зоні конфлікту переконує: технологічна складова сучасної війни не менш важлива, ніж фізичне протистояння на полі бою. Кіберпростір став повноцінним театром бойових дій, де перемагає той, хто швидше адаптується до нових викликів.
