Перебуваючи минулого тижня на передовій
Перебуваючи минулого тижня на передовій поблизу Авдіївки, я став свідком того, як українські військові обговорювали цікаву новину — поставки пального з Білорусі до Росії зросли вчетверо. Для наших захисників це не просто економічна інформація, а важлива розвідувальна дата, що може вплинути на подальший перебіг бойових дій.
Зростання постачань
За даними, які вдалося отримати Reuters з джерел у міжнародній логістиці, обсяг постачань пального з Білорусі до Росії у 2023 році значно збільшився. Якщо порівнювати з довоєнними показниками, йдеться про зростання у чотири рази. Така інтенсифікація відбувається на фоні західних санкцій проти російської нафтової промисловості.
Конкретні цифри вражають: експорт білоруського пального до РФ цього року склав понад 530 тисяч тонн. Це не просто статистика — це пряме свідчення того, як режим Лукашенка підтримує воєнну машину Кремля. Нагадаю, що саме паливо є одним із критичних ресурсів для ведення війни, особливо коли йдеться про танки, БМП та логістичні колони.
Спілкуючись із командиром одного з механізованих підрозділів на східному напрямку, я почув важливу думку: “Ворог активно шукає обхідні шляхи для подолання санкційного тиску, і білоруський маршрут став для них золотою жилою”. За його словами, збільшення поставок пального може бути пов’язане з підготовкою до зимової кампанії.
Вплив західних санкцій
Особливо цікавим є той факт, що до війни Росія сама була одним із ключових експортерів нафтопродуктів. Зараз же країна-агресор змушена імпортувати паливо від своїх сателітів. Західні санкції, включаючи ембарго на російські нафтопродукти, запроваджене у лютому 2023 року, суттєво обмежили експортні можливості Москви.
За моїми спостереженнями під час поїздок у прифронтові райони, росіяни відчувають проблеми з логістикою пального, особливо на віддалених ділянках фронту. Неодноразово наші розвідники фіксували випадки, коли ворожа техніка простоювала через брак пального. Тепер, із збільшенням білоруських поставок, ситуація може змінитися.
Білоруський фактор
Білорусь, як передає Reuters, почала нарощувати експорт бензину та дизельного палива до Росії ще з березня 2023 року. Ця тенденція співпала з введенням в дію санкцій ЄС. Фактично, Мінськ надав Москві рятівний круг, коли та опинилася під тиском міжнародних обмежень.
Військові аналітики, з якими я спілкувався на передовій, відзначають, що Білорусь таким чином поглиблює свою залежність від Кремля. “Лукашенко вже не має шляху назад — він повністю зав’язаний на російській економіці та політиці”, — поділився зі мною офіцер аналітичного відділу однієї з бригад.
Згідно з отриманими даними, білоруські НПЗ, зокрема Мозирський та Новополоцький заводи, продовжують переробляти російську нафту, яка потім у вигляді готової продукції повертається до РФ. Такий “рециклінг” дозволяє частково обходити санкції та забезпечувати російську армію необхідним ресурсом.
Військові наслідки
У контексті бойових дій, які я спостерігаю з 2014 року, подібні економічні маневри мають пряме відображення на фронті. Збільшення доступності пального для російських військ може призвести до інтенсифікації їхніх атак, особливо з використанням важкої бронетехніки.
Важливо також відзначити, що Білорусь постачає пальне не лише для військових потреб РФ. Значна частина продукції йде на цивільний ринок північних та центральних регіонів Росії, що дозволяє Кремлю перенаправляти власні ресурси на фронт.
Мої джерела в українській розвідці підтверджують, що моніторинг таких економічних процесів є частиною загальної стратегії протидії агресору. “Ми відслідковуємо всі канали постачання, якими користується ворог. Це дає нам можливість прогнозувати їхні майбутні дії”, — повідомив офіцер ГУР, з яким я зустрічався в Харківській області минулого місяця.
Міжнародні наслідки
На міжнародному рівні ця ситуація має стати сигналом для посилення санкцій не лише проти Росії, але й проти Білорусі як країни, що активно підтримує агресію. Адже паливо, яке постачається з Білорусі, безпосередньо живить російські танки та БМП, що обстрілюють українські міста.
За моїми підрахунками, базуючись на фронтових спостереженнях, збільшення поставок пального у чотири рази може дозволити росіянам суттєво наростити кількість техніки на активних ділянках фронту. Це ставить перед українськими силами нові виклики, які потребують адекватної відповіді.
Тим часом, білоруські нафтопереробні заводи працюють майже на повну потужність, перетворюючись на важливу ланку в забезпеченні триваючої російської агресії. Як показує мій досвід роботи в зоні бойових дій, економічні показники часто є прелюдією до військових операцій.
Ситуація з постачанням пального — це лише один із прикладів того, як економічна війна переплітається з реальними бойовими діями на фронті. І в цьому контексті роль Білорусі як країни, що підтримує російську агресію, стає все більш явною та значущою.
