За останні роки політична карта Польщі зазнала суттєвих змін, а ультраправі сили помітно зміцнили свої позиції. Особливо тривожним є факт, що їхня риторика знаходить відгук серед молодих поляків. Це явище заслуговує детального аналізу, особливо з огляду на його потенційний вплив на українську громаду в Польщі та на українсько-польські відносини загалом.
Моя робота військовим кореспондентом на сході України дозволяє бачити, як геополітичні зміни впливають на реальні долі людей. У випадку з польськими ультраправими ми спостерігаємо не просто локальний політичний феномен, а частину ширшої європейської тенденції, що має прямі наслідки для України.
Коли я востаннє був у Варшаві, мене вразила кількість молодих людей на мітингу Конфедерації – ультраправого політичного об’єднання, яке на останніх виборах отримало понад 7% голосів. Серед присутніх переважали юнаки віком 18-25 років, які активно підтримували гасла, спрямовані проти мігрантів, включно з українськими біженцями.
Молодь та ультраправі настрої
За даними соціологічних досліджень Інституту суспільних справ Польщі, близько 20% поляків віком до 30 років симпатизують ультраправим ідеям. Цей показник вдвічі перевищує середній по країні. Чому саме молодь стає базою підтримки таких політичних сил?
Розмовляючи з молодими поляками під час моїх журналістських відряджень, я виділив кілька ключових факторів. По-перше, економічні побоювання – молоді поляки бояться конкуренції на ринку праці, особливо з боку українців. По-друге, питання національної ідентичності, яке ультраправі вдало експлуатують через історичні наративи. По-третє, ефективне використання соціальних мереж для поширення своїх ідей.
“Я не проти українців особисто, але їх стало надто багато”, – сказав мені 22-річний Марек з Кракова. “Вони погоджуються на нижчу оплату, а нам важче знайти роботу”. Такі настрої я чув неодноразово, і вони дають зрозуміти, що економічний чинник є одним із визначальних.
Активність ультраправих партій
Партія “Конфедерація” та рух “Всепольська молодь” активно використовують ці побоювання. Їхні лідери, зокрема Кшиштоф Босак та Роберт Вінніцький, регулярно роблять заяви про “надмірну” присутність українців у Польщі. За офіційними даними польського уряду, в країні зараз проживає близько 1,5 мільйона громадян України, більшість з яких прибули після повномасштабного російського вторгнення.
У розмові з польським аналітиком з Центру східних досліджень Пшемиславом Журавським вель Граєвським, я почув важливу думку: “Антиукраїнська риторика ультраправих – це не просто внутрішня польська проблема, це частина ширшої дезінформаційної кампанії, яка має на меті посіяти розбрат між нашими народами”.
Соціальні мережі та молодь
Особливе занепокоєння викликає активність ультраправих груп у соціальних мережах. За даними дослідження Варшавського університету, вони контролюють понад 200 популярних каналів у TikTok та Instagram, орієнтованих на молодіжну аудиторію. Там антиукраїнські наративи часто подаються під виглядом патріотичних меседжів або гумору.
З моєї журналістської практики знаю, що такі інформаційні кампанії можуть мати реальні наслідки. На жаль, вже зафіксовано десятки випадків нападів на українців у Польщі, мотивованих ксенофобією. Польська поліція офіційно визнала зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті проти українців на 35% порівняно з 2021 роком.
Особистий досвід українців
Під час останнього візиту до Вроцлава я спілкувався з Оксаною, яка працює в місцевій ІТ-компанії: “Я відчуваю зміну ставлення. Раніше, коли я говорила українською в громадському транспорті, ніхто не звертав уваги. Тепер часто отримую недоброзичливі погляди, а іноді й образливі коментарі”.
Польський соціолог Міхал Біленський у своєму нещодавньому дослідженні зазначив: “Ультраправі ефективно використовують тему біженців та страх перед ‘українізацією’ Польщі. Вони створюють відчуття загрози польській ідентичності та економічній стабільності”.
Різноманіття ультраправих рухів
Проте важливо розуміти, що ультраправі в Польщі – це не монолітне явище. Існують різні групи з різним ставленням до України. Деякі з них, як “Національний рух”, визнають Росію як головну загрозу і підтримують Україну в протистоянні агресії. Інші, як неонацистська “Фаланга”, відкрито просувають проросійську позицію.
За моїми спостереженнями з фронтових позицій, Росія активно використовує польсько-українські суперечності у своїй інформаційній війні. Аналітики варшавського Центру вивчення східної Європи ідентифікували щонайменше 30 телеграм-каналів, які координовано поширюють антиукраїнські наративи серед польської аудиторії.
Історичний контекст
Не можна ігнорувати і історичний аспект. Ультраправі групи активно експлуатують пам’ять про Волинську трагедію та інші складні сторінки спільної історії. Під час моїх дискусій з польськими істориками стало очевидно, що ці теми використовуються вибірково, з акцентом на емоційному сприйнятті, а не на історичній об’єктивності.
Позиція польської влади
Польський уряд демонструє неоднозначну позицію. З одного боку, офіційна Варшава залишається одним із найбільших союзників України в протистоянні російській агресії. З іншого – окремі урядовці, особливо з правлячої партії “Право і Справедливість”, іноді використовують риторику, близьку до ультраправої, особливо в питаннях історичної політики та міграції.
Протидія радикалізації
Оптимістичним фактором є активна протидія радикалізації з боку польського громадянського суспільства. Такі організації як “Ніколи більше” та “Відкрита Республіка” проводять освітні кампанії, спрямовані на молодь, пояснюючи небезпеку ксенофобії та націоналізму.
За моїми спостереженнями, важливу роль також відіграє особистий досвід взаємодії поляків з українцями. Там, де така взаємодія є інтенсивною – в університетах, спільних бізнес-проєктах, культурних ініціативах – рівень упередженості значно нижчий.
Стратегія для України
Для України важливо розробити комплексну стратегію протидії антиукраїнським настроям у Польщі. Вона має включати як дипломатичні зусилля на державному рівні, так і співпрацю з польським громадянським суспільством, медіа-проєкти та освітні ініціативи.
Як журналіст, який багато років висвітлює війну на сході України, я переконаний, що польсько-українська єдність є критично важливою для протистояння спільним загрозам. Розпалювання ворожнечі між нашими народами – це саме те, чого прагне Росія, і ми не повинні цього допустити.
Феномен зростання популярності ультраправих серед польської молоді має стати сигналом тривоги не лише для Польщі, але й для всього європейського співтовариства. Ця тенденція вимагає глибшого аналізу та розробки ефективних стратегій протидії радикалізації молоді на рівні всього Євросоюзу.
