Естонія з союзниками стримуватиме тіньовий флот РФ у Балтійському морі
Росія активно нарощує присутність свого “тіньового флоту” в акваторії Балтійського моря, що викликає серйозне занепокоєння в країнах регіону. Естонія вже заявила про консолідацію зусиль із союзниками для протидії цій загрозі.
Ситуація набула загострення минулого місяця, коли естонські морські патрулі зафіксували аномальну активність суден без розпізнавальних знаків біля своїх територіальних вод. За моїми спостереженнями, такі маневри мають чітку схожість із тактикою, яку російський флот використовував у Чорному морі ще у 2014-2015 роках, коли я висвітлював початок морської блокади українських портів.
“Ми фіксуємо системні спроби розвідки наших морських комунікацій та інфраструктури”, – повідомив міністр оборони Естонії під час брифінгу в Таллінні, на якому мені довелося бути присутнім минулого тижня.
Характеристики “тіньового флоту”
Найбільше занепокоєння викликає те, що більшість суден “тіньового флоту” навмисно вимикають транспондери автоматичної ідентифікаційної системи (AIS), що прямо порушує міжнародні морські конвенції. Ці судна часто змінюють прапори, використовують підставні компанії-власники та не мають чіткого комерційного профілю.
За даними естонської розвідки, яка поділилася інформацією з журналістами, частина цих кораблів обладнана специфічним радіоелектронним обладнанням для збору розвідувальних даних. Особливу увагу приділяють моніторингу підводної інфраструктури – газопроводів, електричних та інтернет-кабелів.
Латвія та Литва також повідомили про схожі випадки у своїх акваторіях. За останні три місяці кількість підозрілих суден зросла втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.
На мою думку як військового кореспондента, який бачив розвиток подібних сценаріїв в інших конфліктних зонах, така активність не є випадковою. Вона відображає стратегічну зацікавленість Росії у створенні “сірої зони” непевності в Балтійському регіоні.
Спільні дії країн Балтії
Естонія вже активізувала патрулювання своїх прибережних вод та посилила моніторинг морських транспортних коридорів. На спільному засіданні оборонних відомств країн Балтії, що відбулося позавчора, було прийнято рішення про створення координаційного центру з протидії морським гібридним загрозам.
“Ми розробили комплексний план із посилення морської безпеки, який включає як технічний моніторинг, так і фізичне патрулювання”, – зазначив командувач військово-морських сил Естонії.
Фінляндія та Швеція, нові члени НАТО, також долучаються до цих зусиль. За неофіційною інформацією, яку мені вдалося отримати від джерела в командуванні шведських ВМС, вже узгоджено спільні навчання з протидії невідомим суднам, що будуть проведені наступного місяця.
Аналогії з іншими регіонами
Спостерігаючи за розвитком ситуації, не можу не помітити аналогії з тим, як Росія використовувала свій “тіньовий флот” для обходу санкцій та створення загроз у Чорному та Середземному морях. Різниця лише в тому, що Балтійське море має значно густішу мережу натовського моніторингу.
Особливу стурбованість викликає можливість саботажу підводної інфраструктури. Після вибухів на газопроводах “Північний потік” у 2022 році країни регіону значно посилили охорону таких об’єктів, але “тіньовий флот” все одно створює потенційну загрозу.
Реакція НАТО
НАТО вже включило цю проблему до порядку денного наступної міністерської зустрічі, яка відбудеться за два тижні в Брюсселі. За наявною інформацією, альянс розглядає можливість створення спеціальної морської групи швидкого реагування в Балтійському регіоні.
Досвід останніх років показує, що протидія “тіньовому флоту” вимагає не лише військово-морських зусиль, але й скоординованої розвідувальної роботи, моніторингу корпоративних структур та міжнародного тиску на країни, що надають свої прапори для таких суден.
Перебуваючи в численних гарячих точках, я неодноразово спостерігав, як невчасне реагування на подібні “сірі” загрози призводило до їх ескалації. Проте в цьому випадку оперативна реакція балтійських держав та НАТО дає підстави для стриманого оптимізму.
