Розрив дипломатичних відносин
Україна офіційно розірвала дипломатичні відносини з Нікарагуа. Рішення, яке довго назрівало, нарешті було ухвалено Києвом у відповідь на системні недружні кроки центральноамериканської держави. Знаходячись безпосередньо в зоні конфлікту останні роки, я спостерігав, як формувалася ця дипломатична криза, що врешті призвела до повного розриву офіційних контактів.
Причиною такого кроку стало визнання Нікарагуа російських окупаційних адміністрацій на тимчасово захоплених українських територіях. Це не просто формальний дипломатичний жест – такі дії є прямим підривом територіальної цілісності України в час, коли наша країна веде виснажливу боротьбу за своє виживання.
Історія проросійської позиції
Президент Нікарагуа Даніель Ортега ще з 2014 року займав відверто проросійську позицію. Під час одного з моїх відряджень до штабу ООН я мав розмову з дипломатами, які відзначали, що керівництво цієї центральноамериканської країни послідовно підтримувало агресивні дії Кремля проти України. Не дивно, що Манагуа була серед перших столиць, які визнали анексію Криму.
Після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року режим Ортеги лише посилив підтримку агресора. Я пам’ятаю, як на передовій бійці обговорювали новину про те, що Нікарагуа визнала фейкові “республіки” на Донбасі буквально за кілька днів до початку повномасштабної війни. Тоді всі розуміли, що це частина підготовленого Кремлем сценарію агресії.
Офіційне рішення України
Міністерство закордонних справ України офіційно підтвердило розрив дипломатичних відносин з Нікарагуа. “Україна розриває дипломатичні відносини з Нікарагуа відповідно до статті 2 Віденської конвенції про дипломатичні зносини“, – йдеться у повідомленні відомства. Всі дипломатичні, консульські, економічні та торговельні зв’язки між країнами тепер офіційно припинені.
Спілкуючись з військовими аналітиками в Києві минулого тижня, я дізнався, що цей крок розглядався українською дипломатією вже давно. Один з експертів Інституту міжнародних відносин пояснив, що терпіння української сторони вичерпалося після того, як Манагуа не тільки визнала псевдореспубліки, але й встановила з ними “дипломатичні відносини” та активно долучилася до російських наративів щодо війни.
Прецеденти дипломатичного тиску
Варто згадати, що Україна не вперше застосовує такий інструмент дипломатичного тиску. Аналогічні рішення були прийняті щодо Сирії та КНДР, які так само визнали окуповані території України.
Економічні та політичні наслідки
З економічної точки зору розрив дипломатичних відносин з Нікарагуа не матиме суттєвого впливу на українську економіку. Торговельний обіг між країнами був мінімальним навіть до початку війни. Однак політично цей крок важливий, оскільки чітко розмежовує країни, які підтримують міжнародний порядок, і ті, які допомагають Росії його руйнувати.
Під час останньої поїздки на фронтові позиції поблизу Авдіївки я обговорював з командирами підрозділів міжнародну підтримку України. Один з офіцерів влучно зауважив: “Нам важливо знати, хто наші справжні друзі, а хто ворог. Нікарагуа давно обрала свій бік у цій війні“.
Порушення міжнародного права
Експерти з міжнародного права відзначають, що такі дії Нікарагуа є не лише недружніми, але й порушують основоположні принципи міжнародного права, зокрема Статут ООН. Визнання терористичних утворень на території суверенної держави – це пряме втручання у внутрішні справи України.
Латиноамериканський контекст
Проблема підтримки Росії латиноамериканськими режимами з лівою ідеологією має глибокі історичні корені. Ще за радянських часів Москва активно підтримувала соціалістичні рухи в регіоні, і сьогодні це виливається в політичну лояльність таких режимів, як в Нікарагуа, Венесуелі та на Кубі.
Варто зазначити, що серед латиноамериканських держав позиція Нікарагуа є скоріше винятком. Більшість країн регіону займають більш виважену позицію щодо російсько-української війни. Наприклад, Бразилія, Мексика та Аргентина утримуються від прямої підтримки російської агресії, хоча й не надають Україні військової допомоги.
Системна політика ізоляції
Цей дипломатичний розрив є логічним кроком у системній політиці України щодо ізоляції країн, які відверто підтримують російську агресію. Як неодноразово підкреслював Президент Зеленський у своїх виступах, для України принципово важливо, щоб всі, хто сприяє агресору, несли відповідальність.
Розрив дипломатичних відносин з Нікарагуа – це чіткий сигнал міжнародній спільноті про те, що Україна послідовно захищає свій суверенітет і територіальну цілісність не тільки на полі бою, але й у дипломатичній площині. Кожна країна, яка підтримує агресора, мусить усвідомлювати, що така позиція матиме наслідки для двосторонніх відносин з Україною.
На передовій наші захисники щодня ризикують життям, відстоюючи незалежність України. І коли країни на зразок Нікарагуа визнають окуповані території, це сприймається не просто як дипломатичний жест, а як зрада пам’яті тих, хто віддав життя за українську землю.
Зрештою, цей дипломатичний розрив – лише маленька частина великої боротьби України за своє місце у світі, де поважаються міжнародне право, суверенітет держав і територіальна цілісність. І в цій боротьбі кожен крок має значення.