Зміна російських власників українські компанії
З початку повномасштабного вторгнення в Україні відбувається масштабний процес зміни власників компаній, які раніше належали російським громадянам або були пов’язані з російським капіталом. Як військовий кореспондент, я спостерігаю за цим процесом з особливою увагою, оскільки він має безпосередній вплив на економічну безпеку нашої держави під час війни.
За останніми даними, 91 компанія в Україні вже позбулася російських власників. Серед них є чимало підприємств, які раніше були активними учасниками державних закупівель. Цей процес відбувається в рамках національної політики деолігархізації та усунення російського впливу на стратегічні сектори української економіки.
Під час своїх численних відряджень на схід України я бачив, як критично важлива економічна стійкість для національної безпеки. Коли перебуваєш на позиціях біля Бахмута чи Авдіївки, розумієш: фронт і тил – це єдиний організм. Кожна компанія, яка працює в Україні, своїми податками прямо чи опосередковано впливає на нашу обороноздатність.
Процес контролю за зміною власності
Процес зміни власників відбувається під пильним контролем державних регуляторів. Особлива увага приділяється компаніям, які беруть участь у державних закупівлях, адже через ці канали потенційно могла відбуватися прихована підтримка російської економіки та, відповідно, їхньої військової машини.
Економічна деколонізація – це не просто зміна прізвищ у реєстрах. За моїми спостереженнями, це глибинна трансформація бізнес-культури та безпекових підходів. Компанії, які пройшли процес зміни власників, часто демонструють більш прозорі механізми управління та активніше долучаються до підтримки обороноздатності країни.
Показово, що серед цих 91 компанії значна частка припадає на підприємства стратегічних галузей – енергетики, промисловості, ІТ та логістики. Саме ці сектори найбільше цікавили російських інвесторів, які розглядали їх як інструменти економічного та політичного впливу.
Вплив на обороноздатність країни
Зустрічаючись з військовими на передовій, я часто чую одне питання: “Чи достатньо робиться в тилу, щоб підтримати нас?”. Економічна деокупація – це частина відповіді. Кожна гривня, яка раніше могла потрапити до російських бенефіціарів, а тепер залишається в Україні – це додаткові ресурси для нашої перемоги.
Варто зазначити, що процес зміни власності не завжди відбувається гладко. В деяких випадках фіксуються спроби фіктивної зміни власників, коли реальний контроль залишається у російських громадян. Для протидії таким схемам держава запровадила додаткові механізми перевірки кінцевих бенефіціарів.
Державні закупівлі та безпека
Особливий контроль встановлено за компаніями, які беруть участь у державних закупівлях та тендерах, пов’язаних з обороною та безпекою. Моніторинг цих процесів здійснюється не лише державними органами, а й громадськими організаціями та журналістами-розслідувачами.
З власного досвіду висвітлення економічних аспектів війни можу сказати, що ця робота є не менш важливою, ніж репортажі з передової. Економічний фронт – це та частина протистояння, яка менш помітна, але критично важлива для загального успіху.
Трансформація бізнесу на потреби оборони
Примітно, що серед компаній, які змінили власників, є і такі, що активно співпрацюють з оборонним сектором. Їхня діяльність зараз переорієнтована на забезпечення потреб Збройних Сил України та інших силових структур, що безпосередньо впливає на ефективність наших військових на фронті.
За оцінками економічних експертів, повне очищення української економіки від російського капіталу – це тривалий процес, який може зайняти кілька років. Проте кожен крок у цьому напрямку – це посилення нашої економічної незалежності та зменшення вразливості перед економічними диверсіями з боку агресора.
Історичний контекст змін
Як журналіст, який висвітлював конфлікт від самого його початку в 2014 році, я бачу прямий зв’язок між економічною стійкістю та військовою ефективністю. Коли в 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, ті сектори економіки, де зберігався російський вплив, виявилися найбільш вразливими до дезорганізації та саботажу.
Зміна власників 91 компанії – це лише частина більш широкого процесу економічної деколонізації. Паралельно відбувається розірвання торгових зв’язків з російськими ринками, переорієнтація на європейські та світові ринки, впровадження стандартів прозорості та корпоративного управління, які відповідають західним моделям.
Для багатьох українців, особливо тих, хто зараз захищає країну зі зброєю в руках, питання власності бізнесу – це не просто економічне, а й глибоко морально-етичне питання. Неможливо вести бізнес з країною, яка щодня вбиває українців і руйнує наші міста.
Цей процес зміни власників продовжуватиметься, і ми будемо відстежувати його динаміку та ефективність. Справжня економічна незалежність – це один із наріжних каменів нашої перемоги та майбутньої відбудови України.
