Реакція НАТО на порушення повітряного простору Росією викликає розбіжності
Уже третій тиждень у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі тривають гострі дискусії щодо того, як реагувати на системні порушення повітряного простору країн Альянсу російськими військовими літаками. Питання набуло особливої актуальності після інциденту 18 вересня, коли російський бомбардувальник Су-34 заглибився на 12 кілометрів у повітряний простір Польщі, перш ніж розвернувся у відповідь на наближення винищувачів НАТО.
Перебуваючи минулого тижня на військовій базі в Жешуві, я став свідком підняття за тривогою польських F-16. Командир авіагрупи, з яким мені вдалося поговорити після повернення літаків, повідомив, що це вже дев’ятий випадок перехоплення російських літаків за останній місяць.
“Вони навмисно тестують нашу систему раннього виявлення і швидкість реагування”, – пояснив підполковник Марек Ковальський. – “Кожного разу тактика трохи відрізняється. Цього разу вони імітували удар із заходом у наш повітряний простір”.
За інформацією джерел у Міноборони Польщі, ситуація ускладнюється тим, що російські літаки часто виконують польоти з вимкненими транспондерами та відмовляються відповідати на радіозапити. Така поведінка не лише порушує міжнародні авіаційні правила, але й створює небезпеку для цивільної авіації.
Розбіжності в підходах країн НАТО
Реакція країн НАТО на ці провокації значно різниться. Під час закритої частини засідання Північноатлантичної ради 20 вересня виникли серйозні розбіжності щодо пропорційності відповіді.
“Країни Балтії та Польща наполягають на більш жорсткій позиції, включно з можливістю фізичного витіснення порушників”, – розповів мені на умовах анонімності високопоставлений дипломат однієї з країн Альянсу. – “Водночас Німеччина, Франція та Італія закликають до стриманості, побоюючись ескалації”.
Протягом останніх двох років я неодноразово виїжджав на східний фланг НАТО та спостерігав поступове нарощування військової присутності Альянсу. Зміна парадигми безпеки в Європі помітна навіть візуально: райони, де раніше були лише невеликі гарнізони, зараз перетворилися на потужні оборонні рубежі з розгорнутими системами протиповітряної оборони.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пресконференції у Брюсселі минулої п’ятниці заявив: “Ми уважно відстежуємо активність російської авіації і вживаємо всіх необхідних заходів для захисту повітряного простору Альянсу. Наші системи раннього попередження та перехоплення працюють цілодобово”.
Експертні оцінки
Однак, за оцінками військових експертів, нинішній рівень реагування може виявитися недостатнім. Аналітик Варшавського Інституту стратегічних досліджень Томаш Шатковський в інтерв’ю для нашого видання зазначив: “Росія цілеспрямовано підвищує ставки, намагаючись визначити межі терпіння НАТО та виявити слабкі місця в системі протиповітряної оборони”.
Економічні та оперативні наслідки
Економічний аспект проблеми також не можна ігнорувати. Кожен виліт винищувачів для перехоплення коштує десятки тисяч євро. Постійне утримання літаків у готовності до негайного вильоту вимагає додаткових ресурсів, які лягають важким тягарем на бюджети країн Альянсу.
Перебуваючи минулого місяця на авіабазі в Емарі (Естонія), я спостерігав, як пілоти зі складу місії повітряного патрулювання НАТО змушені були піднімати літаки в повітря тричі за одну добу. “Це виснажує і людей, і техніку”, – поділився командир британського контингенту.
Тим часом, згідно з даними Міністерства оборони Великої Британії, російська військова авіація суттєво збільшила кількість тренувальних польотів уздовж кордонів країн НАТО. Особливу активність спостерігають над Балтійським та Чорним морями.
Перспективи вирішення ситуації
На тлі цих подій деякі країни-члени НАТО розглядають можливість перегляду правил застосування сили при перехопленні літаків-порушників. Зокрема, обговорюється питання зменшення дистанції наближення та дозволу на застосування засобів радіоелектронного придушення.
На основі власних спостережень та спілкування з військовими на східному фланзі НАТО можу констатувати: напруга в повітрі зростає. Пілоти, з якими я розмовляв, відзначають, що російські льотчики почали діяти більш агресивно, виконуючи небезпечні маневри при зближенні з літаками НАТО.
Дипломатичні зусилля
Дипломатичні джерела повідомляють, що спеціальна робоча група НАТО має найближчими днями представити оновлений комплекс заходів з протидії російським провокаціям. Цей документ міститиме як військові, так і дипломатичні інструменти врегулювання ситуації.
У цьому контексті варто згадати і про нарощування Росією кількості тактичних навчань з імітацією ударів по об’єктах в Європі. За даними європейських розвідслужб, тільки за останній квартал проведено понад 20 таких тренувань із залученням стратегічної авіації.
Отже, провокативні дії російської авіації не лише створюють безпосередню небезпеку, але й стають серйозним випробуванням єдності Північноатлантичного альянсу. Наскільки ефективною виявиться відповідь НАТО, покаже вже найближче майбутнє.