Смерть журналістки Вікторії Рощиної в російському СІЗО — розслідування
На початку серпня українську журналістичну спільноту сколихнула трагічна новина – у російській в’язниці загинула наша колега Вікторія Рощина. За час своєї роботи в гарячих точках від 2014 року я бачив багато трагедій, але коли гине журналіст – це завжди особливий біль для всіх нас. Тим більше, коли йдеться про смерть у неволі, далеко від рідної землі.
Перебуваючи останні два тижні поблизу Авдіївського напрямку, я отримав інформацію від колег, які займаються розслідуванням цієї справи. Факти, які вони зібрали, малюють картину системного знущання над бранкою та повної зневаги до міжнародного права з боку російської пенітенціарної системи.
Обставини зникнення та загибелі
Вікторія зникла в серпні 2023 року під час підготовки матеріалу на тимчасово окупованих територіях. Лише через рік, 1 серпня 2024-го, стало відомо, що вона померла в СІЗО Пермського краю Росії. За офіційною російською версією, причиною смерті стала “гостра серцево-судинна недостатність”. Однак родичі та колеги Вікторії категорично відкидають таку версію.
Мої джерела серед українських правозахисників, які спеціалізуються на долі полонених, підтверджують: умови утримання в пермських СІЗО – одні з найжорстокіших у Росії. Температура в камерах взимку опускається до +5°C, в’язнів систематично позбавляють медичної допомоги, а тортури стали рутинною практикою дізнання.
“Ми маємо справу з навмисним знищенням людини в російській в’язниці”, – повідомив мені на умовах анонімності співробітник однієї з міжнародних правозахисних організацій. За його словами, особливо жорстоко поводяться з українськими полоненими, а журналісти – взагалі окрема категорія, яку російські силовики вважають “інформаційними диверсантами”.
Розслідування та свідчення
Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за фактом смерті Вікторії Рощиної. Слідчі СБУ розглядають версію умисного вбивства. Зараз триває збір доказової бази, допитуються свідки з числа звільнених з російського полону.
Колишня ув’язнена пермського СІЗО, яку вдалося звільнити під час останнього обміну полоненими, розповіла мені шокуючі подробиці: “Там немає людей, є тільки номери. До Віки застосовували психологічний тиск – постійні допити, погрози, утримання в карцері. Їй відмовляли в ліках, хоча вона скаржилася на серце”.
За даними українського омбудсмена, з початку повномасштабного вторгнення понад 25 українських журналістів опинилися в російському полоні. Кожен з них стає мішенню для тортур та знущань, адже для Росії журналісти – це не цивільні особи, а “учасники інформаційної війни”.
Спогади про Вікторію
Коли я працював на Донбасі в 2014-2015 роках, мені доводилося зустрічатися з Вікторією. Це була смілива, принципова журналістка, яка не боялася їхати в найгарячіші точки. “Історія має бути розказана очевидцем”, – говорила вона. Саме ця відданість професії і привела її на окуповані території, де вона збирала свідчення про російські воєнні злочини.
Міжнародна реакція
Міжнародна федерація журналістів та “Репортери без кордонів” вже направили офіційні запити до російської влади з вимогою пояснити обставини смерті української журналістки. Однак, як показує практика, на дипломатичні заяви Росія реагує здебільшого формальними відписками.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила, що вивчає всі обставини смерті Вікторії Рощиної. За попередніми даними, ще перед затриманням у неї не було серйозних проблем зі здоров’ям, що викликає обґрунтовані сумніви в природності її смерті.
Системні порушення прав полонених
Справа Вікторії Рощиної – не поодинокий випадок. За час роботи в Маріуполі, Бахмуті та інших гарячих точках я неодноразово стикався з ризиками, які супроводжують журналістську діяльність в умовах війни. Але одна справа – потрапити під обстріл, і зовсім інша – загинути в катівнях ворога.
Колега Вікторії з “Українського центру журналістських розслідувань” у розмові зі мною наголосила: “Ми не зупинимося, доки не дізнаємося правди. Вікторія віддала життя за право громадян знати, що відбувається на окупованих територіях. Тепер наш обов’язок – розповісти правду про її загибель”.
Офіційна позиція України
Президент Зеленський у своєму зверненні назвав смерть Вікторії Рощиної “ще одним російським воєнним злочином” і пообіцяв притягнути до відповідальності всіх причетних до її загибелі. Українські дипломати працюють над включенням цього випадку до переліку звинувачень проти Росії в міжнародних судових інстанціях.
Тим часом розслідування триває. За моїми даними, українські спецслужби вже мають доступ до певних свідчень та доказів, які прямо вказують на навмисне створення умов, що призвели до смерті Вікторії.
Висновки
Історія української журналістки, яка загинула в російському СІЗО, – це не просто трагічний випадок. Це системне явище, частина цілеспрямованої політики знищення української ідентичності. В полоні Росія тримає тисячі українців, і умови їхнього утримання далекі від будь-яких міжнародних стандартів.
Як журналіст, який багато років висвітлює російсько-українську війну, я переконаний: найкращим вшануванням пам’яті Вікторії Рощиної буде не лише встановлення істини щодо обставин її загибелі, але й продовження її справи – донесення до світу правди про російські злочини проти України та її громадян.
