Протягом останніх трьох років український медіаландшафт переживає безпрецедентні трансформації. Війна змінила не тільки наше суспільство, але й способи, якими ми отримуємо інформацію. Як досвідчена журналістка, що понад 10 років спостерігає за змінами в інформаційному просторі України, я з особливим інтересом аналізую нове дослідження, яке нещодавно презентувала громадська організація «Інтерньюз-Україна».
Дослідження «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2024 році» розкриває ключові тенденції у сфері споживання інформації та рівня довіри до різних джерел новин серед українців. Результати опитування показують, як змінилися медіапереваги громадян з початку повномасштабного вторгнення.
Як українці споживають новини у 2024 році
За даними дослідження, телебачення продовжує зберігати свої позиції як основне джерело новин для більшості українців, особливо старшого віку. Проте, соціальні мережі впевнено наздоганяють традиційні медіа. Близько 67% респондентів зазначили, що щоденно отримують новини через телебачення, тоді як 62% покладаються на соціальні мережі.
«Люди шукають оперативності та зручності, – коментує керівниця дослідницького відділу «Інтерньюз-Україна» Олена Дмитренко. – В умовах війни, коли ситуація може змінюватись блискавично, миттєвий доступ до інформації через смартфон стає критично важливим».
Важливим трендом стало зростання популярності месенджерів як джерела новин. Telegram-канали використовують для отримання інформації вже 54% опитаних, що на 12% більше порівняно з 2022 роком. Цей месенджер став особливо популярним серед молоді 18-35 років – його використовує 72% представників цієї вікової категорії.
Довіра до медіа: хто лідирує?
Питання довіри до джерел інформації набуває особливого значення в час інформаційних війн. Дослідження показало, що найвищий рівень довіри українці виявляють до національних телеканалів, які транслюються в єдиному марафоні «Єдині новини» – їм довіряють 62% опитаних.
На другому місці за рівнем довіри – офіційні канали державних установ та військового командування (58%). Як зазначають дослідники, цей показник свідчить про високий рівень суспільної консолідації та довіри до державних інституцій у військовий час.
Цікаво, що рівень довіри до соціальних мереж як джерела новин залишається відносно низьким – лише 41% опитаних вважають їх надійними джерелами інформації, незважаючи на високу популярність цих платформ.
Регіональні відмінності у медіаспоживанні
Географія та безпекова ситуація суттєво впливають на медіавподобання українців. Дослідження виявило помітні відмінності між східними, західними та центральними регіонами країни.
На сході України, де ситуація залишається найбільш напруженою, люди частіше звертаються до офіційних джерел інформації та Telegram-каналів місцевих військово-цивільних адміністрацій. У західних областях більш популярними залишаються традиційні регіональні ЗМІ та Facebook. Центральна Україна демонструє найбільш збалансоване споживання різних типів медіа.
«Ми бачимо, що інформаційні потреби українців сильно залежать від контексту, в якому вони живуть, – розповідає один із авторів дослідження. – Там, де безпекова ситуація критична, люди шукають швидку та перевірену інформацію, яка допоможе їм вберегтися від небезпеки».
Дезінформація та медіаграмотність
Окремий розділ дослідження присвячено питанню розпізнавання дезінформації. Як показали результати, близько 58% українців вважають, що здатні відрізнити фейкову новину від правдивої. Проте, коли респондентів перевірили практичними завданнями, лише 43% змогли правильно ідентифікувати всі запропоновані приклади маніпуляцій.
Цей розрив між суб’єктивною оцінкою власних навичок та об’єктивними результатами свідчить про необхідність подальшого розвитку медіаграмотності серед населення. «Інтерньюз-Україна» відзначає, що рівень медіаграмотності українців зріс порівняно з довоєнним періодом, але все ще залишається простір для вдосконалення.
Роль месенджерів у воєнний час
Особливу увагу в дослідженні приділено феномену Telegram як джерела оперативної інформації під час війни. Цей месенджер став не просто засобом комунікації, а й потужною новинною платформою, де офіційні канали державних установ, військових, журналістів та очевидців подій створюють унікальну інформаційну екосистему.
«Ми спостерігаємо, як Telegram перетворився з простого месенджера на повноцінне медіа, яке часто випереджає традиційні ЗМІ за швидкістю подачі інформації, – зазначає медіаексперт Максим Саваневський. – Однак ця швидкість іноді компенсується зниженням стандартів перевірки інформації».
Згідно з дослідженням, 76% користувачів Telegram вважають, що отримують через нього ексклюзивну інформацію, недоступну з інших джерел. Це створює як нові можливості для поширення важливих повідомлень, так і ризики швидкого розповсюдження неперевіреної інформації.
Що це означає для майбутнього українських медіа?
Результати дослідження «Інтерньюз-Україна» окреслюють важливі тенденції, які, ймовірно, визначатимуть розвиток українського медіапростору в найближчі роки.
Перше – диверсифікація каналів отримання інформації. Українці дедалі більше поєднують різні джерела для створення цілісної картини подій. Друге – зростання ролі цифрових платформ, які дозволяють оперативно отримувати та обмінюватись інформацією. Третє – підвищення критичного ставлення до інформації та запит на якісну аналітику.
«Сучасний український споживач медіа стає все більш вимогливим, – підкреслює голова «Інтерньюз-Україна». – Люди хочуть не просто знати факти, але й розуміти їх контекст та значення».
Як журналістка з багаторічним досвідом, я спостерігаю, як війна прискорила ті процеси трансформації медіапростору, які в мирний час зайняли б десятиліття. Українці швидко адаптуються до нових інформаційних реалій, розвивають критичне мислення та виробляють власні стратегії перевірки інформації.
Дослідження «Інтерньюз-Україна» не лише фіксує поточний стан медіаспоживання, але й допомагає медіа, громадським організаціям та державним інституціям краще розуміти інформаційні потреби суспільства. В умовах гібридної війни, де інформаційний фронт має не менше значення ніж військовий, такі дослідження стають важливим інструментом для зміцнення інформаційної стійкості України.
