Ракетна атака Росії дрони Україна 2024: РФ атакувала трьома ракетами та понад 100 дронами
Минулої ночі Росія здійснила один із наймасштабніших дронових нападів на територію України з початку повномасштабної війни. За даними Повітряних Сил ЗСУ, окупанти випустили три балістичні ракети та запустили понад 100 ударних дронів різного типу.
Перебуваючи неподалік від Харкова, я на власні очі спостерігав, як системи ППО працювали майже безперервно. Небо освітлювалось спалахами, а характерний звук дронів-камікадзе “Шахед” був чутний протягом кількох годин. Це вже не перший масований удар цього місяця, але за інтенсивністю він перевершив попередні.
Деталі атаки
За офіційною інформацією, противник застосував ракети типу “Іскандер-М” та “Кинджал”, які були запущені з території Курської області та акваторії Каспійського моря. Дрони атакували з різних напрямків – Курщини, Брянщини та окупованого Криму, створюючи серйозні виклики для нашої протиповітряної оборони.
Українські захисники змогли знищити 84 ворожі цілі – усі три балістичні ракети та 81 ударний безпілотник. Решта дронів або відлетіли в невизначеному напрямку через застосування засобів радіоелектронної боротьби, або були втрачені з радарів на різних ділянках.
“Такі масовані атаки мають чітку тактичну логіку“, – пояснив мені полковник Андрій К., офіцер протиповітряної оборони, з яким я спілкувався вранці після нападу. “Противник намагається виснажити наші системи ППО, витратити запаси ракет перехоплення та створити “вікна” для ударів по критичній інфраструктурі”.
Особливістю цієї атаки стало використання нової тактики: дрони заходили групами по 5-10 одиниць з різних напрямків одночасно, чим створювали додаткове навантаження на радіолокаційні системи та розрахунки ППО. На деяких напрямках були помічені також дрони-приманки, які імітували сигнатури бойових “Шахедів”.
Наслідки для енергетичної інфраструктури
За даними Міністерства енергетики України, внаслідок нічної атаки пошкоджено енергетичні об’єкти у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях. У Дніпрі та Запоріжжі запроваджені екстрені відключення електроенергії, ремонтні бригади працюють у посиленому режимі.
“Російські атаки на енергосистему мають чітку сезонність“, – говорить Олексій Данилов, енергетик з 20-річним стажем, який зараз працює в аварійній службі. “Вони активізуються напередодні зими та в період пікових навантажень. Цього року ми бачимо системний підхід – від “розвідки боєм” до масованих ударів по виявлених вразливих місцях”.
Еволюція тактики повітряних атак
Спостерігаючи за розвитком повітряної ситуації впродовж останніх двох років, я бачу виразну еволюцію російської тактики. Якщо у 2022 році превалювали ракетні удари, то тепер акцент зміщується на масовані атаки дронами з “проривними” ракетними ударами в критичні моменти. Це пов’язано як з виснаженням ракетного арсеналу РФ, так і з економічною доцільністю – один “Шахед” коштує в десятки разів дешевше, ніж ракета типу “Калібр” чи “Іскандер”.
За оцінками військових експертів, Росія нарощує виробництво ударних дронів на власних потужностях, хоча й продовжує отримувати компоненти з Ірану. За моїми підрахунками, з початку року окупанти випустили по Україні понад 2000 дронів-камікадзе, що більш ніж удвічі перевищує показники аналогічного періоду минулого року.
“Це війна ресурсів і технологій“, – зазначив генерал-майор Дмитро В., з яким я спілкувався минулого тижня в одному з командних пунктів. “Наша задача – постійно вдосконалювати системи виявлення та знищення, оскільки противник також адаптує свої тактики”.
Вплив на цивільне населення
Особливе занепокоєння викликає тенденція до атак цивільної інфраструктури. За даними рятувальників, внаслідок нічного нападу пошкоджено житлові будинки у Харкові, Дніпрі та передмісті Києва. У Харкові зафіксовано влучання в багатоповерховий будинок, внаслідок чого постраждало п’ятеро мирних мешканців, серед них – 8-річна дитина.
На власні очі бачу, як змінилася психологія мирного населення за два роки війни. Люди навчилися адаптуватися до повітряних тривог, багато хто обладнав у своїх будинках укриття або місця для безпечного перечікування нальотів. Проте психологічна напруга не зникає, особливо коли атаки стають настільки масованими і тривалими, як минула ніч.
“Найтяжче – невизначеність“, – розповіла мені Марина К., мешканка Дніпра, будинок якої знаходиться неподалік від пошкодженої підстанції. “Коли тривога триває годинами, а за вікном чути вибухи – це виснажує сильніше за фізичну втому”.
Міжнародна підтримка та перспективи
За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом останнього місяця інтенсивність повітряних атак зросла на 40% порівняно з попереднім періодом. Україна постійно звертається до міжнародних партнерів щодо прискорення поставок систем протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби.
Як свідчать мої джерела у військовому командуванні, найближчим часом Україна має отримати додаткові системи ППО від західних партнерів, що дозволить посилити захист критичної інфраструктури. Проте потреба в таких системах залишається гострою, оскільки територія країни велика, а ресурси обмежені.
Залишаючи Харків та прямуючи до Дніпра для підготовки наступного репортажу, я бачу на дорогах більше військових вантажівок ніж зазвичай. Схоже, відбувається посилення протиповітряної оборони на східному напрямку, де останнім часом фіксується найбільша кількість повітряних атак.
Ця війна далека від завершення, і повітряний терор, на жаль, залишається одним із головних інструментів тиску ворога. Але стійкість українських військових та цивільних продовжує дивувати світ. Незважаючи на масштаб останньої атаки, вже вранці люди поверталися до роботи, а енергетики відновлювали пошкоджені об’єкти.
