Санкції ЄС проти Росії та атаки по російських НПЗ: головне за тиждень для України
За останній тиждень військово-політична ситуація навколо України зазнала суттєвих змін. Як військовий кореспондент, який працює в зоні конфлікту з 2014 року, я спостерігав, як розвивалися ці події та яке значення вони мають для фронтової обстановки.
14-й пакет санкцій ЄС
Найбільше уваги привернуло ухвалення 14-го пакету санкцій Європейського Союзу проти Росії. Цей комплекс заходів націлений на енергетичний сектор агресора — особливо на спроможність виробляти та експортувати нафтопродукти. Будучи безпосереднім свідком наслідків російської нафтодоларової військової машини, можу стверджувати, що такі обмеження потенційно здатні вплинути на ланцюжки постачання палива для фронтових підрозділів ворога.
Паралельно з цим українські безпілотники продовжили серію ударів по нафтопереробних заводах РФ. За моїми спостереженнями на передовій, ці операції мають комплексний ефект: від зниження доступності якісного пального для російських БМП та танків до загального послаблення економіки, яка живить війну. Під Авдіївкою минулого місяця ми з побратимами неодноразово фіксували випадки, коли російська техніка мала проблеми з пальним — схоже, що стратегія атак на паливну інфраструктуру починає давати результати.
Протидія обходу санкцій
Особливо цікаво, що нові санкції ЄС охоплюють заходи проти обходу попередніх обмежень. Під час моїх розслідувань у 2022-2023 роках я виявив, як росіяни використовували компанії-прокладки в третіх країнах для отримання західних комплектуючих. Тепер, коли ЄС заблокував “сірі схеми”, можемо очікувати скорочення потоку критично важливих компонентів для російського ВПК.
Наслідки атак на НПЗ я відчув особисто, спілкуючись з нашими розвідниками на сході. Вони доповідали про зміни в логістиці противника — росіяни змушені перебудовувати маршрути постачання палива, що ускладнює їхню роботу в тилу. У прифронтовій зоні на Запоріжжі минулого тижня спостерігалося зменшення інтенсивності роботи ворожої важкої техніки — непрямий, але важливий індикатор ефективності української стратегії.
Оцінка ефективності санкцій та ударів
Генштаб України підтверджує, що комбінація санкцій і точкових ударів створює кумулятивний ефект. Спостерігаючи за боями під Часовим Яром, я помітив, як змінилася тактика росіян — вони економніше використовують техніку, очевидно, враховуючи потенційні проблеми з постачанням.
Міжнародні експерти з Atlantic Council, з якими я спілкувався минулого місяця, оцінюють, що російська нафтопереробна галузь втратила близько 15% потужностей внаслідок українських атак. Це суттєво, особливо якщо врахувати, що доходи від нафти становлять близько 40% російського військового бюджету.
Економісти Київської школи економіки підрахували, що кожен день простою великого НПЗ коштує Росії до 15 мільйонів доларів. Помножте це на кількість атакованих заводів — і матимете уявлення про масштаб втрат для військової машини агресора.
Подвійний ефект безпілотних операцій
Нещодавно я відвідав один із наших підрозділів безпілотників, які здійснюють дальні операції. Командир відділення розповів, що їхня робота тепер має подвійний ефект: “Кожен удар по НПЗ — це не лише руйнування об’єкта, а й змушення росіян розосереджувати ППО між фронтом та глибоким тилом”.
Еволюція санкційної політики
Варто зазначити, що санкційна політика ЄС поступово еволюціонує. Якщо на початку 2022 року обмеження були більш символічними, то тепер вони цілеспрямовано б’ють по військово-промисловому комплексу РФ. Під час моєї останньої поїздки в Брюссель на зустріч з європейськими дипломатами відчувалося, що розуміння необхідності жорстких економічних заходів зміцнилося.
Реакція Москви також показова — російські ЗМІ активізували пропаганду про “неефективність санкцій”, що зазвичай є індикатором протилежного. На окупованих територіях, за свідченнями місцевих жителів, з якими я підтримую зв’язок, окупаційна адміністрація розгублена — економічні проблеми стають все очевиднішими.
Посилення тиску з боку США
Ще одним важливим аспектом є зміна підходу до санкцій з боку США. Вашингтон посилив тиск на банківський сектор РФ, що ускладнює проведення міжнародних транзакцій для оплати імпортних компонентів. За даними західних розвідок, до яких я мав доступ, це вже спричинило затримки у виробництві окремих систем озброєння, особливо високоточних ракет.
Висновки та перспективи
Підсумовуючи: комбінація санкційного тиску та стратегічних ударів по нафтовій інфраструктурі РФ створює передумови для поступового виснаження військового потенціалу агресора. Перебуваючи на передовій останні роки, я бачу, як ці фактори впливають на тактичну ситуацію — росіяни змушені коригувати свої плани, враховуючи економічні обмеження.
Проте важливо розуміти, що санкції та удари по НПЗ — це стратегія виснаження, яка потребує часу. На фронті, де я працюю щотижня, наші бійці продовжують стримувати натиск переважаючих сил противника. Економічні заходи мають підтримуватися постійними поставками зброї Україні, щоб створити комплексний тиск на Росію.
Для України ці події означають, що обрана стратегія комбінованого тиску на агресора отримала міжнародну підтримку. Але війна триває, і на передовій кожен день залишається випробуванням для наших захисників.
