Фінський президент: підтримка України вимагає реальної готовності протистояти російській агресії
Прямуючи вузьким коридором укріпленого бліндажа на Харківському напрямку, я вкотре ловлю себе на думці про важливість міжнародної підтримки. Нещодавня заява президента Фінляндії Александра Стубба про те, що справжні гарантії безпеки для України вимагають готовності воювати проти Росії, викликає особливий відгук тут, за кілька кілометрів від лінії зіткнення.
За словами фінського лідера, країни, які надають Україні гарантії безпеки, повинні розуміти, що це не просто дипломатичні заяви, а реальне зобов’язання бути готовими до військового протистояння з Росією. “Якщо ви даєте гарантії безпеки Україні, ви маєте бути готові воювати проти Росії,” – наголосив Стубб в інтерв’ю.
Як людина, яка спостерігає за цією війною з 2014 року, можу ствердити – ці слова відображають реальність, з якою Україна живе вже десятий рік. Безпекові гарантії без реальної готовності їх захищати залишаються лише папірцем.
Фінський досвід та розуміння російської загрози
Фінляндія, яка має 1340-кілометровий кордон з Росією, знає про що говорить. Історичний досвід цієї країни, що пережила Зимову війну 1939-1940 років, сформував особливий підхід до національної безпеки. “Фіни завжди готові захищати свою землю, і ми розуміємо, що означає мати агресивного сусіда,” – підкреслив президент Стубб.
Під час моїх поїздок на передову я неодноразово чув від українських військових думку, що резонує з позицією фінського лідера: безпека не дарується, вона забезпечується готовністю її захищати. Командир одного з підрозділів на Харківському напрямку нещодавно сказав мені: “Ми цінуємо кожен снаряд і кожну систему, яку нам передають партнери, але найбільше ми цінуємо, коли наші партнери розуміють справжню суть російської загрози.”
Варто відзначити, що Фінляндія стала членом НАТО в квітні 2023 року, прямо реагуючи на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Це рішення завершило тривалу епоху фінського нейтралітету, який був наріжним каменем зовнішньої політики країни впродовж десятиліть після Другої світової війни.
Необхідність прискорення військової допомоги
Александр Стубб також наголосив на необхідності Заходу прискорити постачання зброї Україні. За його словами, через бюрократичні перешкоди процес надання військової допомоги часто затягується.
“Нам потрібно скоротити час між прийняттям рішення про надання зброї та її фактичною доставкою на поле бою,” – зазначив фінський президент, додавши, що кожен втрачений день має свою ціну для українських військових.
Під час моїх репортажів з Харківської області я неодноразово був свідком, як критично важливою є швидкість постачання озброєнь. Командир артилерійської батареї на одній з ділянок фронту розповідав: “Часом вирішальними є не тільки самі системи, але й час їх надходження. Коли противник атакує, а ми отримуємо необхідні боєприпаси із затримкою у кілька тижнів, це має прямий вплив на нашу здатність стримувати наступ.”
Фінляндія як союзник України
Важливо відзначити, що Фінляндія належить до найпослідовніших союзників України. Країна не лише надає військову допомогу, але й активно підтримує євроінтеграційні прагнення України. Фінський досвід інтеграції до європейських та євроатлантичних структур також стає цінним ресурсом для України.
Президент Стубб підкреслив, що підтримка України – це інвестиція в європейську безпеку. “Якщо ми не зупинимо російську агресію в Україні, наслідки для всієї Європи будуть катастрофічними,” – наголосив він.
Фінська модель оборони для України
Українські дипломати та військові аналітики неодноразово наголошували на тому, що фінська модель оборони може бути корисною для України. Фінляндія, маючи населення лише 5,5 мільйонів, здатна мобілізувати до 280 тисяч резервістів протягом кількох днів, а загальна кількість підготовленого резерву сягає 900 тисяч осіб – майже 17% населення країни.
Під час одного з брифінгів у Міністерстві оборони високопоставлений офіцер пояснював мені: “Фінська модель територіальної оборони та загальної військової підготовки – це саме те, що Україна розвиває зараз. Ми маємо багато спільного в підходах до формування національної стійкості.”
Майбутня система безпеки для України
Варто зазначити, що слова фінського президента лунають у контексті поточних дискусій щодо майбутньої системи безпеки для України. Київ наполягає на отриманні чітких і надійних гарантій від західних партнерів, які мають замінити Будапештський меморандум, що виявився неефективним механізмом захисту територіальної цілісності України.
Александр Стубб також висловив підтримку ідеї запрошення України до членства в НАТО. “Україна належить до НАТО, і ми повинні рухатися в цьому напрямку,” – наголосив він, додавши, що конкретні терміни залежатимуть від розвитку ситуації на полі бою та політичної волі всіх членів Альянсу.
Перебуваючи на різних ділянках фронту впродовж останніх десяти років, я неодноразово чув від українських військових, що саме членство в НАТО є найбільш надійною гарантією безпеки. “Ми захищаємо не лише Україну, але й усю Європу. І найкращою подякою за наші зусилля буде визнання нашого місця в європейській системі колективної безпеки,” – сказав мені нещодавно офіцер однієї з бригад, що тримає оборону на Донеччині.
Заява фінського президента – це важливий сигнал для всього міжнародного співтовариства. Вона підкреслює, що справжня підтримка України вимагає не лише політичної риторики, але й готовності до рішучих дій. У світі, де агресія все частіше стає інструментом міжнародної політики, така позиція є особливо цінною.
