Економіка Росії 2024: Санкції знижують бізнес до рівня 2010 року
Вперше за останні дні мені вдалося отримати актуальні дані від колег з іноземних розвідувальних служб. Картина, яка вимальовується щодо російської економіки, підтверджує те, що я спостерігав під час численних відряджень на схід України з 2014 року. Санкційний тиск, який спочатку здавався багатьом символічним, нарешті почав демонструвати реальні результати.
За даними Служби зовнішньої розвідки України, кількість діючих підприємств у Росії скоротилася до найнижчого рівня з 2010 року. Це не просто статистика – це відображення системної кризи, яка охопила економіку країни-агресора.
Перебуваючи в прикордонних районах Донецької області минулого місяця, я спілкувався з місцевими жителями, які досі підтримують контакти з родичами в Росії. Їхні розповіді підтверджують офіційні дані – навіть у великих містах закриваються магазини, кафе, сервісні центри. Ті галузі, які не пов’язані напряму з військово-промисловим комплексом, переживають стрімкий спад.
“У Ростові половина торгового центру стоїть порожня, багато брендів пішли і ніхто не зайняв їхнє місце”, – розповів мені Олексій, який нещодавно повернувся з окупованої території через третю країну. Такі свідчення чую постійно від різних джерел.
Статистика скорочення підприємств
Згідно з даними українських аналітиків, у Росії зараз працює близько 3,03 мільйона юридичних осіб – це найнижчий показник з 2010 року, коли було зареєстровано 2,9 мільйона компаній. Особливо показово, що за 2023 рік кількість активних підприємств скоротилася на 7,3%. Цей процес прискорився в першому кварталі 2024 року.
Варто зазначити, що російська офіційна статистика намагається приховати масштаби проблем. Проте навіть провладні експерти визнають, що за останні два роки закрилося близько 1,5 мільйона приватних підприємств.
Військово-економічні наслідки
Аналізуючи ситуацію з військово-економічної точки зору, можу стверджувати, що така тенденція має критичне значення для здатності Росії продовжувати тривалу війну. Незважаючи на рекордні військові витрати, які сягають 7,5% ВВП (близько $109 млрд у 2024 році), скорочення підприємницького сектору неминуче призведе до зниження податкових надходжень у середньостроковій перспективі.
Показово, що найбільше страждають малі та середні підприємства, які не мають доступу до державних замовлень. Більшість ресурсів спрямовується на підтримку великих державних корпорацій, задіяних у виробництві озброєння.
“Нам доводиться скорочувати персонал через неможливість імпортувати необхідні компоненти”, – зізнався мені власник IT-компанії з Бєлгорода під час нашої зустрічі в Тбілісі минулого тижня. Його бізнес, який раніше працював на міжнародному ринку, тепер ледве виживає.
Технологічний розрив та санкції
Експерти Центру економічних стратегій, з якими я консультувався, вказують на ключову проблему російської економіки – нездатність замінити західні технології та компоненти. Попри гучні заяви про імпортозаміщення, реальний технологічний розрив лише поглиблюється.
“Росії вдається обходити санкції на деякі товари через треті країни, але ціна таких поставок на 30-40% вища, що робить виробництво неконкурентоспроможним”, – пояснив один із аналітиків центру.
Особливо гостро проблеми проявляються у високотехнологічних галузях. За даними Міністерства економіки України, імпорт мікросхем та електронних компонентів у Росію скоротився на 70% порівняно з довоєнним періодом, незважаючи на спроби налагодити поставки через Китай та інші країни.
Під час роботи в Харківській області минулого року я бачив захоплену російську військову техніку, яка наочно демонструє цю проблему – в сучасних зразках озброєнь використовуються мікросхеми від побутових пристроїв, що суттєво знижує їхню надійність та ефективність.
Відтік кваліфікованих кадрів
Варто відзначити, що окрім скорочення кількості підприємств, спостерігається масовий відтік кваліфікованих кадрів. За приблизними оцінками, з початку повномасштабного вторгнення Росію залишили понад 500 тисяч IT-спеціалістів, інженерів та інших висококваліфікованих фахівців.
“Без доступу до західних технологій та з втратою ключових спеціалістів російська економіка приречена на тривалу стагнацію”, – зауважив у розмові зі мною колишній співробітник російського Центробанку, який тепер проживає в одній із балтійських країн.
Структурні проблеми економіки
Західні санкції особливо ефективно діють у банківському секторі, де російські установи фактично відрізані від міжнародної фінансової системи. Це суттєво обмежує можливості для міжнародних розрахунків та залучення капіталу.
Ситуація ускладнюється структурними проблемами російської економіки – високою корупцією, неефективним держуправлінням та надмірною залежністю від сировинного експорту. Навіть рекордні військові замовлення не можуть компенсувати скорочення в інших секторах.
“Ми бачимо класичну картину мілітаризованої економіки, яка жертвує довгостроковим розвитком заради короткострокових військових цілей”, – пояснив мені економіст з Інституту міжнародних відносин у Києві.
Незважаючи на оптимістичні заяви російської влади, реальна ситуація в економіці країни-агресора залишається вкрай складною. Поточне скорочення бізнес-середовища до рівня 2010 року – це лише один із симптомів глибокої кризи, яка визріває під поверхнею офіційних звітів.
З власного досвіду висвітлення конфлікту з 2014 року можу стверджувати: економічні проблеми Росії поступово трансформуються у військові обмеження. Питання лише в часі, коли санкційний тиск та внутрішні проблеми змусять Кремль переглянути свою агресивну політику.
