Миротворці ЄС в Україні: розгляд введення у демілітаризовану зону
Вчора завершилося дводенне закрите засідання оборонного комітету Європейського Парламенту, де вперше предметно обговорювалася можливість розгортання миротворчої місії ЄС на потенційно демілітаризованих територіях України. Як стало відомо з дипломатичних джерел, ця ініціатива набирає обертів у європейських столицях.
За десять років роботи в зоні конфлікту я бачив різні підходи до забезпечення безпеки на лінії розмежування. Але нинішня дискусія принципово відрізняється від попередніх спроб. Йдеться про повноцінну миротворчу місію з мандатом Євросоюзу, а не про обмежену спостережну місію, яка діяла раніше.
Склад та підтримка місії
Згідно з попередніми пропозиціями, миротворчий контингент може нараховувати до 3500 військовослужбовців з країн ЄС. Франція, Польща та країни Балтії вже висловили готовність стати основними контрибуторами. Німеччина поки займає більш стриману позицію, наполягаючи на необхідності чіткого мандату та правил застосування сили.
“Ми розглядаємо це як практичний механізм гарантування безпеки на територіях, де будуть створені демілітаризовані зони”, – повідомив мені високопоставлений дипломат з Брюсселя, який брав участь у закритих обговореннях.
Перебуваючи минулого тижня на східному напрямку, я спілкувався з командирами підрозділів, які неоднозначно сприймають таку перспективу. “Миротворці – це добре на папері, але питання в тому, чи зможуть вони реально протидіяти порушенням. Ми пам’ятаємо обмежену ефективність ОБСЄ”, – зазначив командир однієї з бригад, який воює з 2014 року.
Повноваження та можливості
Особливість нової концепції в тому, що миротворчий контингент матиме значно ширші повноваження, ніж будь-яка попередня місія. Відповідно до попередніх планів, європейські миротворці отримають право не лише моніторити, але й активно запобігати порушенням режиму припинення вогню, включно з правом на застосування сили у відповідь.
“Це більше не буде місія беззбройних спостерігачів з біноклями. Ми говоримо про повноцінний військовий контингент з бронетехнікою, системами спостереження та засобами протидії диверсійним групам”, – пояснив мені представник оборонного відомства однієї з країн Східної Європи.
Організація та планування місії
У пропозиціях, які зараз обговорюються в Брюсселі, передбачається розміщення миротворців по обидва боки від умовної лінії розмежування з створенням буферної зони шириною від 5 до 15 кілометрів. Контроль за цією зоною передбачає використання безпілотників, електронних систем спостереження та патрулювання.
За моїми даними, особливий акцент під час дискусій робиться на врахуванні українського досвіду. “Миротворча місія не може бути відірвана від реалій. Тому українські офіцери будуть залучені до планування та, можливо, до оперативного керівництва місією”, – зазначило дипломатичне джерело в Брюсселі.
На попередніх етапах війни я неодноразово був свідком того, як відсутність реальних механізмів примусу до миру призводила до ескалації. Тепер у європейських столицях схоже усвідомили цю проблему. Миротворча місія, яка обговорюється, матиме право не лише фіксувати порушення, але й запобігати їм.
Міжнародна підтримка
Цікаво, що в дискусіях про миротворчу місію беруть участь і представники оборонного відомства США, хоча американський контингент не планується включати до складу місії. Вашингтон, за даними джерел, готовий надати логістичну та розвідувальну підтримку.
Фінансування місії пропонується здійснювати через новостворений Європейський фонд миру, обсяги якого можуть бути збільшені спеціально для цієї мети на 1,5-2 мільярди євро щорічно.
Виклики та перспективи
На мою думку, ключовим викликом для потенційної миротворчої місії стане баланс між підтримкою суверенітету України та необхідністю зберігати нейтралітет, притаманний миротворчим місіям. Цей баланс особливо важко знайти після стількох років відкритого конфлікту.
“Ми намагаємося створити модель, яка буде враховувати помилки попередніх миротворчих місій, від Боснії до Косова. Українська ситуація унікальна, і підходи теж мають бути унікальними”, – зазначив офіцер з країни Балтії, який бере участь у розробці концепції місії.
Якщо пропозиція буде схвалена, перші підрозділи миротворців можуть з’явитися в Україні вже на початку наступного року. Однак цьому передуватиме складний процес переговорів не лише між європейськими столицями, але й між сторонами конфлікту.
За час моєї роботи я бачив, як миротворчі місії можуть як сприяти стабілізації, так і перетворюватися на формальність. Успіх європейської місії в Україні залежатиме не лише від мандату та ресурсів, але й від політичної волі європейських лідерів реагувати на порушення.
Офіційна позиція Києва щодо цієї ініціативи поки залишається обережною. В українському МЗС підтверджують участь у консультаціях, але наголошують на необхідності забезпечення повного відновлення територіальної цілісності України.
Про розвиток ситуації та прийняття рішень щодо миротворчої місії ЄС в Україні “Європейська правда” інформуватиме в наступних публікаціях.
