Богдан Ступка – видатний український актор, чий талант дозволив йому створити десятки незабутніх образів як на театральній сцені, так і в кіно. За свою кар’єру він зіграв понад 100 ролей, кожна з яких стала яскравим проявом його надзвичайної майстерності. Протягом моїх років у культурній журналістиці я неодноразово поверталася до аналізу його творчості, яка і сьогодні залишається взірцем для багатьох поколінь.
Фільмографія Богдана Ступки вражає своїм різноманіттям – від історичних постатей до складних сучасних персонажів. Кожна його роль – це глибоке занурення в психологію героя, його культурний та соціальний контекст. Пропоную вам п’ять стрічок, які найкраще демонструють акторський діапазон майстра та варті перегляду як для шанувальників українського кіно, так і для тих, хто лише відкриває для себе наше культурне надбання.
“Вогнем і мечем” (1999)
Історична сага Єжи Гоффмана, де Богдан Ступка блискуче втілив образ гетьмана Богдана Хмельницького, стала одним із знакових проєктів у його кар’єрі. Актор створив багатогранний портрет українського державного діяча – мудрого стратега, тонкого дипломата і водночас людини з власними сумнівами та переживаннями.
Цікаво, що режисер спочатку бачив Ступку в іншій ролі, але зустрівши його особисто, одразу зрозумів – перед ним справжній Хмельницький. Акторська гра Ступки в цьому фільмі демонструє рідкісну здатність органічно поєднувати історичну достовірність із глибоким психологізмом. Його Хмельницький – не просто історична постать з підручника, а жива людина, яка несе тягар відповідальності за долю народу.
“Молитва за гетьмана Мазепу” (2001)
У цій стрічці Юрія Іллєнка Богдан Ступка знову звертається до історичної постаті – гетьмана Івана Мазепи. Фільм вирізняється авангардним стилем та неоднозначною інтерпретацією історичних подій, що робить роботу актора особливо цікавою для аналізу.
Ступка створює образ Мазепи як трагічного героя, розділеного між особистими почуттями та державними інтересами. Його гра насичена внутрішніми протиріччями та емоційною напругою. Цей фільм – яскравий приклад того, як через призму історичної драми можна осмислювати вічні питання влади, відповідальності та національної ідентичності.
“Свої” (2004)
У військовій драмі російського режисера Дмитра Месхієва Богдан Ступка зіграв роль старого Івана, батька сільського дільничного. Його герой опиняється перед моральним вибором: переховувати радянських військовополонених чи видати їх німцям. Ця роль принесла акторові премію “Ніка” за найкращу чоловічу роль.
Гра Ступки в цьому фільмі вражає своєю стриманістю та глибиною. Він майстерно передає внутрішні переживання людини, яка опинилася в екстремальних обставинах і змушена робити вибір, що визначає її людську сутність. З власного досвіду роботи з темами воєнного часу можу сказати, що такі ролі мають особливий резонанс у нашому суспільстві, особливо сьогодні.
“Тарас Бульба” (2009)
Екранізація повісті Миколи Гоголя режисера Володимира Бортка дала Богдану Ступці можливість створити один із найяскравіших образів у своїй кінокар’єрі. Його Тарас Бульба – це втілення козацького духу, сили та трагедії батька, який втрачає синів.
Ступка надзвичайно серйозно підійшов до підготовки цієї ролі, вивчаючи історичні матеріали та працюючи над фізичною формою, незважаючи на вік. Результатом став образ, сповнений внутрішньої сили, пристрасті та глибокого драматизму. Критики відзначали, що саме гра Ступки стала центральним елементом фільму, надавши класичному твору нового звучання.
“Серце на долоні” (2008)
У цій польській трагікомедії Кшиштофа Зануссі Богдан Ступка виступив у незвичному для себе амплуа, зігравши багатія, який дізнається про свою смертельну хворобу і вирішує знайти людину, яка успадкує його серце. Фільм поєднує елементи комедії та драми, даючи можливість акторові продемонструвати різні грані свого таланту.
Роль у “Серці на долоні” показує, наскільки різноплановим актором був Ступка. Він із однаковою майстерністю міг втілювати як епічних історичних героїв, так і наших сучасників із їхніми сумнівами та страхами. У цьому фільмі актор створює образ людини, яка переосмислює своє життя перед обличчям смерті, – тема, що резонує з кожним глядачем.
Богдан Ступка залишив неоціненний слід в українській та світовій культурі. Його фільмографія – це справжня скарбниця для цінителів якісного кіно та акторської майстерності. Кожна з представлених стрічок розкриває різні грані його таланту і заслуговує на увагу не лише як мистецький твір, але й як частина нашої культурної спадщини.
За понад десять років роботи в культурній журналістиці я переконалася, що творчість таких митців, як Богдан Ступка, не просто розважає – вона допомагає нам краще зрозуміти себе та свою історію, що особливо важливо в часи суспільних трансформацій. Тож запрошую вас до перегляду цих фільмів – вони того варті.
