Прапор на окупованій території
Як військовий кореспондент, який пройшов вогонь і воду на передовій, мушу сказати: кожне українське знамено на тимчасово окупованій території – це не просто клаптик тканини. Це символ незламності нашого духу і неминучості нашої перемоги. Сьогодні отримав інформацію від своїх джерел у підрозділах морської піхоти, які здійснили успішну операцію на лівому березі Херсонщини.
Група українських морпіхів провела блискавичну операцію на окупованій території Херсонської області, встановивши державний прапор України. Операція мала як символічне значення, так і суто військову мету – демонстрацію присутності українських сил на лівобережжі.
Бої за контроль над плацдармами
Протягом останніх місяців точаться запеклі бої за контроль над плацдармами вздовж Дніпра. Морська піхота, яка відіграє ключову роль у цьому секторі, регулярно проводить розвідувальні рейди та операції на окупованих територіях. Як розповів мені командир одного з підрозділів (ім’я не розкриваю з міркувань безпеки), кожен вихід на ворожий берег – це поєднання високого професіоналізму, відваги та ретельного планування.
“Ми встановили прапор на одній із тактично важливих висот. Ворог бачить цей прапор і розуміє – ми тут, ми поруч, і ми повернемося”, – поділився офіцер морської піхоти.
Деталі операції
За інформацією від військових, операція пройшла без втрат з українського боку. Морпіхи діяли малими групами, використовуючи складний рельєф місцевості та погодні умови для маскування. Важливу роль зіграли передові системи спостереження та аеророзвідка, які дозволили виявити прогалини в російській обороні.
Встановлення прапора на окупованій території – це не лише символічний жест. Такі дії мають серйозне психологічне значення для противника, демонструючи можливості українських сил діяти в тилу ворога. Водночас вони підтримують моральний дух місцевого населення, яке чекає на визволення.
“Кожен такий рейд – це ще й розвідка боєм, перевірка реакції противника, його системи охорони та оборони”, – пояснив мені офіцер з інформаційно-аналітичного відділу одного з підрозділів морської піхоти.
Особливості території та тактика
Особливості географії Херсонщини, зокрема заплавні території, очеретяні зарості та численні протоки Дніпра, створюють сприятливі умови для проведення таких операцій. Морпіхи, які пройшли спеціальну підготовку з дій на водному просторі, ефективно використовують ці переваги ландшафту.
За даними Генерального штабу ЗСУ, українські війська утримують декілька плацдармів на лівому березі Дніпра в Херсонській області, незважаючи на постійні спроби противника їх ліквідувати. Ці території стають базою для подальших операцій, включаючи розвідувально-диверсійні рейди вглиб окупованої території.
Пригадую свій репортаж з подібної операції торік, коли після висадки наших бійців на лівий берег довелося кілька годин лежати під мінометним обстрілом у вологому очереті. Тоді один із бійців сказав мені: “Максиме, запам’ятай – кожен метр цієї землі ми повернемо, навіть якщо доведеться повзти через весь Дніпро“.
Експертні оцінки
Експерти з Інституту вивчення війни (ISW) відзначають, що українська присутність на лівобережній Херсонщині створює постійну загрозу для російських комунікацій і змушує командування окупаційних військ тримати там значні сили, які могли б бути задіяні на інших напрямках.
За оцінками українського командування, морська піхота є одним із найбільш ефективних родів військ для дій у специфічних умовах Херсонщини, поєднуючи маневреність, вогневу міць та високий рівень підготовки особового складу.
Реакція окупантів та стратегічне значення
Тим часом окупаційна адміністрація намагається приховати факти успішних українських операцій на лівому березі, проте численні свідчення місцевих жителів та супутникові знімки підтверджують присутність українських військ на окупованих територіях.
Як мені вдалося з’ясувати від джерел в оперативному командуванні “Південь“, встановлення українського прапора є частиною ширшої стратегії, спрямованої на деморалізацію ворога та підготовку ґрунту для майбутніх більш масштабних операцій.
Повертаючись до Херсона після кожної своєї поїздки на фронт, я бачу, як місто поступово повертається до життя, незважаючи на постійні обстріли. Люди вірять у Збройні Сили, вірять у те, що одного дня український прапор знову замайорить над усією Херсонщиною – і ця віра підкріплюється конкретними діями наших захисників на передовій.
