Обстріли Донеччини та Херсонщини 10 червня: Росія вбила 2 і поранила 23 людей
Рівно о 5:30 ранку російська артилерія відкрила вогонь по Покровську. Я прокинувся від потужних вибухів, які здригали стіни нашого імпровізованого прихистку в підвалі однієї з уцілілих адміністративних будівель. За п’ять років роботи на фронті звук артилерії став для мене таким же звичним, як спів птахів колись у мирному житті. Але сьогоднішній обстріл був особливо інтенсивним.
Російські війська протягом 10 червня здійснили масований обстріл населених пунктів Донецької та Херсонської областей. За офіційними даними, внаслідок цих атак загинуло двоє мирних жителів, ще 23 особи отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Ситуація в Покровську
Під час моєї роботи в Покровську я став свідком трагічних наслідків ранкового обстрілу. Снаряд влучив у багатоповерхівку на околиці міста, де загинув 64-річний чоловік. Приїхавши на місце події, я побачив вщент зруйновану квартиру на третьому поверсі. Рятувальники ще працювали, розбираючи завали. Навколо зібрались сусіди – мовчазні, з порожніми очима.
“Він відмовлявся евакуюватися. Казав, що нікуди з дому не поїде”, – розповіла мені сусідка загиблого, витираючи сльози. “Це вже п’ятий будинок у нашому районі, який постраждав за останній тиждень”.
Обстріл Костянтинівки
У Костянтинівці під час обстрілу центральної частини міста постраждало шестеро людей, серед яких двоє дітей. За словами речника місцевої військової адміністрації, росіяни використовували артилерію та РСЗВ “Град“. Одна з ракет влучила поблизу супермаркету, де саме в той час перебувало багато людей.
Прибувши в Костянтинівку близько полудня, я зафіксував наслідки обстрілу – розбиті вікна, пошкоджені фасади будівель, розкидані уламки і сліди крові на асфальті. Медики швидкої допомоги розповіли, що поранених уже доправили до лікарні.
“Ми з донькою просто йшли за хлібом”, – розповіла мені 32-річна Марина, яка отримала осколкові поранення ноги. “Пролунав свист, а далі – вибух. Я впала на землю і накрила собою дитину. Нам пощастило – осколки лише зачепили”.
Ситуація на Херсонщині
На Херсонщині ситуація також залишається критичною. Російські війська обстріляли 14 населених пунктів області, включаючи сам Херсон. За даними обласної військової адміністрації, внаслідок цих атак загинула одна людина, ще дев’ятеро отримали поранення.
Під час мого телефонного зв’язку з колегами в Херсоні вони повідомили, що росіяни завдавали ударів переважно по житловим кварталам та об’єктам критичної інфраструктури. Один із влучань припав на районну лікарню, де було пошкоджено дах та вікна. Медперсонал та пацієнтів евакуювали до підвального приміщення.
“Ми працюємо в режимі постійної готовності”, – розповів мені головний лікар закладу. “Генератори, запаси води, медикаменти – все розраховано на автономну роботу. Але кожен такий обстріл – це випробування і для персоналу, і для пацієнтів”.
Аналіз тактики російських військ
Протягом моєї восьмирічної роботи в зоні бойових дій я спостерігав, як змінювалася тактика російських військ. Якщо у 2014-2015 роках обстріли були більш хаотичними, то зараз вони мають системний характер – ворог цілеспрямовано б’є по цивільній інфраструктурі, намагаючись деморалізувати населення та створити гуманітарну кризу.
За оцінками військових експертів, з якими я спілкувався сьогодні, російські війська посилили інтенсивність обстрілів напередодні запланованого контрнаступу українських сил на окремих ділянках фронту. Подібна тактика спостерігалася і раніше – масовані удари по цивільних об’єктах як спроба відволікти увагу та ресурси української армії.
“Росіяни б’ють по мирних кварталах, щоб створити паніку та вимусити нас перекинути частину сил на захист цивільних об’єктів”, – пояснив мені офіцер ЗСУ, який просив не називати його імені. “Але ми вже навчилися протидіяти таким сценаріям, хоча кожна цивільна жертва – це біль для всіх нас”.
Евакуація цивільного населення
Місцева влада обох областей закликає жителів прифронтових територій по можливості евакуюватися. За останній тиждень з небезпечних районів Донеччини виїхало близько 600 осіб, переважно літні люди та сім’ї з дітьми.
“Найскладніше переконати тих, хто живе тут все життя і не хоче покидати свої домівки навіть під обстрілами”, – розповіла мені волонтерка, яка допомагає з евакуацією. “Вони кажуть: краще померти вдома, ніж жити десь на чужині”.
Робота екстрених служб
Військові адміністрації обох областей повідомляють, що бригади екстреного реагування, рятувальники та медики працюють у посиленому режимі. Здійснюється оперативне відновлення пошкодженої інфраструктури, особливо систем електро- та водопостачання.
Інтенсивність обстрілів свідчить про те, що Росія продовжує тактику терору проти цивільного населення України. Ці дії мають всі ознаки воєнних злочинів, документуванням яких займаються як українські, так і міжнародні організації.
Повертаючись до Краматорська пізно ввечері, я спостерігав за роботою енергетиків, які відновлювали пошкоджену лінію електропередач. Працювали при світлі ліхтарів, незважаючи на загрозу повторних обстрілів. Така самовідданість цивільних працівників вражає не менше, ніж мужність наших військових.
“Ми робимо свою роботу, бо розуміємо – без світла лікарні не працюватимуть, люди залишаться в холоді”, – сказав мені один із електриків. “Це наш фронт. І ми теж тримаємо його”.