Коли ми говоримо про старіння домашніх улюбленців, то часто не замислюємося, що наші коти можуть страждати від проблем із пам’яттю, подібно до людей. Проте ця подібність зараз відкриває нові горизонти в дослідженні деменції та хвороби Альцгеймера, даючи надію на краще розуміння цих станів і у людей.
За моїми спостереженнями як журналістки, яка висвітлює соціальні та медичні теми понад 10 років, дослідження з використанням тварин завжди викликали неоднозначну реакцію в суспільстві. Однак у випадку з котами ситуація особлива — ми вивчаємо стан, який природно розвивається у них з віком, без штучного моделювання хвороби.
Старіння мозку: спільне між котами та людьми
Виявляється, у старіючих котів формуються білкові відкладення в мозку, дуже схожі на ті, що спостерігаються при хворобі Альцгеймера у людей. Ці відкладення, відомі як амілоїдні бляшки, порушують нормальну роботу нейронів і призводять до погіршення когнітивних функцій.
“Коти — єдині немавпові тварини, у яких природно розвиваються ті самі патологічні зміни, що й у людей з хворобою Альцгеймера”, — пояснює Елізабет Хед, нейробіолог з Університету Кентуккі, яка займається дослідженням старіння мозку.
Особливо цікаво, що у котів, як і у людей, ці зміни супроводжуються помітними поведінковими проявами:
- Дезорієнтація у знайомому оточенні
- Порушення циклу сну
- Надмірна вокалізація, особливо вночі
- Зниження соціальної взаємодії
- Проблеми з використанням лотка
Від спостережень до проривних досліджень
Вивчаючи матеріали сучасних наукових досліджень, я звернула увагу на роботу команди дослідників з Північної Кароліни. Вони активно вивчають можливість використання котів як природної моделі для розуміння хвороби Альцгеймера, що дозволяє оминути численні обмеження традиційних лабораторних моделей.
“Миші та щури, які традиційно використовуються для досліджень Альцгеймера, потребують генетичних модифікацій, щоб розвинути подібні до людських патології. А коти демонструють ці зміни природно, що робить їх ідеальними суб’єктами для вивчення”, — зазначає один із провідних дослідників.
Найцінніше у цьому підході — можливість спостерігати за розвитком хвороби в реальному часі та в умовах звичайного життя тварин, без необхідності створювати штучні умови чи викликати захворювання експериментально.
Практичне застосування: що це означає для власників котів і для медицини
Як людина, яка займається висвітленням питань здоров’я та якісного життя, я бачу в цих дослідженнях подвійну цінність. По-перше, вони можуть допомогти покращити догляд за старіючими котами, які страждають від когнітивних порушень. По-друге, вони відкривають нові шляхи для розуміння механізмів розвитку деменції у людей.
Ветеринарні фахівці вже розробляють специфічні рекомендації для власників котів, у яких спостерігаються ознаки когнітивної дисфункції:
- Підтримка стабільного розпорядку дня
- Когнітивна стимуляція через ігри та взаємодію
- Спеціальні дієти з антиоксидантами та омега-3 жирними кислотами
- Адаптація домашнього середовища для зменшення стресу та дезорієнтації
Ці рекомендації перегукуються з підходами, які використовуються в догляді за людьми з деменцією, що ще раз підкреслює цінність перехресних досліджень між ветеринарною та людською медициною.
Перспективи і моральні аспекти досліджень
Вивчаючи цю тему, я не можу оминути етичний аспект. Дослідження природного старіння домашніх тварин викликає значно менше етичних питань, ніж традиційні лабораторні експерименти. Тут немає необхідності штучно викликати хворобу, а спостереження можуть проводитися в природному середовищі тварин, що суттєво підвищує їх благополуччя.
“Ми не прагнемо перетворити домашніх котів на лабораторних тварин. Наша мета — зрозуміти природний процес старіння їхнього мозку, щоб допомогти як їм, так і людям”, — пояснюють дослідники.
Такий підхід до науки, де виграють і люди, і тварини, видається мені особливо цінним у сучасному світі, де питання етичного ставлення до всіх живих істот набуває все більшої ваги.
Що далі: майбутнє досліджень
Наступним кроком науковці планують розширити дослідження, залучаючи більше ветеринарних клінік до збору даних про когнітивні функції старіючих котів. Також розробляються неінвазивні методи діагностики амілоїдних відкладень, які можна буде застосовувати без стресу для тварин.
“Ми стоїмо на порозі нового розуміння нейродегенеративних захворювань, і допомогти нам у цьому можуть ті, хто живе поруч з нами вже тисячі років — наші домашні коти“, — підсумовують дослідники.
За десятиліття своєї журналістської практики я бачила багато перспективних напрямків досліджень, але цей видається особливо обнадійливим через свою природність і взаємну користь для людей і тварин. Можливо, шлях до розуміння однієї з найзагадковіших хвороб людства лежить через пізнання життя наших пухнастих супутників.
