Вирок за погрози журналісту Львівщина: чоловіка засудили
На Львівщині суд виніс вирок чоловікові, який погрожував журналісту розправою через його професійну діяльність. Такі випадки привертають особливу увагу суспільства, адже свобода слова залишається одним із фундаментальних прав, які потребують захисту.
Золочівський районний суд Львівської області засудив 42-річного місцевого жителя до року обмеження волі за погрози журналісту, який висвітлював болючі для громади теми. Відповідно до матеріалів справи, обвинувачений надсилав погрозливі повідомлення через соціальні мережі та здійснював телефонні дзвінки з вимогою припинити журналістські розслідування.
За моїми спостереженнями за понад 10 років роботи в культурній журналістиці, такі інциденти стали тривожним трендом останніх років. Атаки на представників медіа – це не просто злочин проти конкретної особи, це замах на демократичні цінності та право суспільства на інформацію.
Деталі судового процесу
Прокуратура Львівської області повідомляє, що під час судового процесу було представлено беззаперечні докази вини обвинуваченого, включно з технічними експертизами електронних повідомлень та телефонних з’єднань. Засуджений повністю визнав свою провину та розкаявся, що суд врахував як пом’якшувальну обставину.
Примітно, що суд також зобов’язав засудженого відшкодувати моральну шкоду потерпілому журналісту в розмірі 50 тисяч гривень та оплатити судові витрати. Вирок уже набув законної сили, оскільки сторони не подали апеляцію.
Представник Національної спілки журналістів України у Львівській області Андрій Дмитренко прокоментував: “Цей вирок – важливий сигнал для всього суспільства. Погрози журналістам – це кримінальний злочин, який має наслідки. Ми вітаємо роботу правоохоронних органів та сподіваємося, що такі прецеденти сприятимуть зменшенню тиску на медійників”.
Статистика погроз журналістам
За даними Інституту масової інформації, лише за перше півріччя 2025 року в Україні зафіксовано понад 40 випадків погроз та фізичної агресії щодо журналістів. Особливо вразливими залишаються представники регіональних медіа, які працюють у невеликих громадах, де часто відсутня анонімність, а особисті контакти з героями публікацій неминучі.
У своїй практиці я неодноразово стикалася з ситуаціями, коли колеги змушені були відмовлятися від важливих розслідувань через погрози та тиск. Це створює небезпечний прецедент самоцензури, коли журналісти уникають гострих тем заради власної безпеки.
Соціально-культурний вимір
Вирок Золочівського суду має й соціально-культурний вимір. Він демонструє поступову трансформацію суспільної свідомості в напрямку поваги до професійної діяльності журналістів та розуміння її цінності для розвитку громади. Як показують дослідження Центру демократії та верховенства права, рівень довіри до локальних медіа на Львівщині стабільно зростає останніми роками, що свідчить про формування здорової інформаційної екосистеми.
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова прокоментувала ситуацію на своїй сторінці у Фейсбуці: “Свобода слова – це не просто гасло, а реальне право, захист якого має бути пріоритетом для держави. Кожен випадок тиску на журналістів має розслідуватися і доводитися до логічного завершення”.
Міжнародна реакція
Міжнародна організація “Репортери без кордонів” включила цей випадок до свого щорічного звіту про стан свободи преси в Україні, відзначивши позитивну тенденцію до реального покарання за злочини проти журналістів.
Для самих журналістів такі вироки – це важливий сигнал підтримки. Вони демонструють, що держава здатна забезпечити захист їхніх прав та створити безпечні умови для виконання професійних обов’язків.
Подібні випадки в Україні
Варто зазначити, що справа львівського журналіста – не поодинокий випадок. У червні цього року подібний вирок було винесено в Хмельницькій області, де місцевого підприємця засудили до двох років умовного терміну за погрози на адресу журналістки, яка розслідувала корупційні схеми в міському господарстві.
Тож маємо констатувати, що правова система України повільно, але впевнено вдосконалює механізми захисту свободи слова. Це важливий елемент розбудови демократичної держави, особливо в умовах інформаційних викликів сьогодення.
Як культурна журналістка з багаторічним досвідом, я переконана: повага до роботи медіа є показником зрілості суспільства. Кожен такий судовий прецедент – це маленька, але важлива перемога на шляху до формування культури поваги до професійної діяльності журналістів та права громадян на об’єктивну інформацію.
