Зустріч Трампа і Путіна щодо війни в Україні
На тлі загострення ситуації на фронті міжнародна дипломатія активізувала зусилля щодо пошуку шляхів врегулювання конфлікту в Україні. Минулого тижня відбулася зустріч між президентом США Дональдом Трампом та російським лідером Володимиром Путіним, яка викликала бурхливу реакцію світової спільноти та в Україні.
Перебуваючи останні десять років у самому епіцентрі бойових дій, можу з впевненістю сказати – такі дипломатичні зустрічі завжди мають неоднозначні наслідки для тих, хто знаходиться в окопах. Від американо-російських переговорів залежить не просто дипломатична риторика, а конкретна військова допомога, яка рятує життя наших захисників.
Деталі зустрічі
Зустріч пройшла в Женеві, у форматі “віч-на-віч” з обмеженою кількістю радників. За інформацією джерел у Державному департаменті США, тривалість переговорів склала понад три години. Офіційний Вашингтон наголошує, що основною метою було “зниження напруженості та пошук дипломатичного вирішення затяжної кризи”.
Українське питання стало центральним у порядку денному. Трамп, який повернувся до Білого дому після перерви, зайняв жорсткішу позицію, ніж очікували критики. “Ми обговорили конкретні кроки для деескалації конфлікту”, – заявив він на пресконференції.
Путін, зі свого боку, продовжив наполягати на “особливих інтересах Росії” та “загрозах розширення НАТО”. За словами присутніх на зустрічі дипломатів, російський лідер повторив тези про “внутрішній конфлікт в Україні”, що не відповідає реальній ситуації на фронті, яку я спостерігав особисто протягом останнього десятиліття.
Погляд з передової
Працюючи в Авдіївці, Бахмуті та інших гарячих точках, я на власні очі бачив, що відбувається не “внутрішній конфлікт”, а повномасштабна війна з використанням важкого озброєння, авіації та тисяч військових регулярної російської армії.
Реакція України
Міністерство закордонних справ України відреагувало стриманою заявою, наголосивши, що “будь-які домовленості щодо України мають відбуватися за участі України”. Президент України провів термінову нараду з командуванням ЗСУ та Радою національної безпеки і оборони, підкресливши, що “Україна залишається відданою дипломатичному вирішенню, але з позиції збереження територіальної цілісності та суверенітету”.
Міжнародна реакція
Західні аналітики розділилися в оцінках результатів зустрічі. Аналітичний центр Atlantic Council підкреслює потенційні ризики “великої угоди” за рахунок українських інтересів. Натомість експерти RAND Corporation вказують на можливості для “поетапної деескалації при збереженні червоних ліній обох сторін”.
За інформацією Міністерства оборони України, після зустрічі не зафіксовано змін в інтенсивності бойових дій на східному фронті. Генеральний штаб повідомляє про продовження ротації російських підрозділів та підтягування резервів на Запорізькому та Донецькому напрямках.
Позиція європейських партнерів
Європейські партнери України демонструють солідарність. Канцлер Німеччини та президент Франції у спільній заяві наголосили на “незмінній підтримці України та необхідності виконання Росією міжнародних зобов’язань”. Це важливий сигнал, особливо на фоні можливих змін у зовнішній політиці США.
Військові аспекти
Військові експерти, з якими я спілкувався на передовій, зазначають, що ключовим залишається питання продовження військової допомоги. “Нас більше цікавить не що говорять у Женеві, а коли прибуде наступна партія артилерійських систем та боєприпасів,” – поділився командир артилерійської бригади, з яким ми перетнулися під Краматорськом.
Особливе занепокоєння викликають повідомлення про можливе “заморожування конфлікту” за корейським сценарієм. Такий варіант, на думку багатьох військових аналітиків, дав би Росії можливість перегрупуватися та підготуватися до нової фази протистояння, як це було після Мінських угод 2015 року.
Економічні наслідки
Економічні наслідки зустрічі також потребують уваги. Міжнародні ринки відреагували помірним зростанням цін на енергоносії. Національний банк України повідомляє про збереження стабільної ситуації на валютному ринку, без різких коливань гривні.
Ситуація на фронті
Водночас, ситуація на передовій залишається напруженою. За останній тиждень зафіксовано понад 200 обстрілів на Донецькому напрямку. Військово-цивільні адміністрації прифронтових територій продовжують евакуацію цивільного населення.
Висновки
За останнє десятиліття висвітлення конфлікту я бачив кілька раундів “мирних переговорів”, які призводили лише до тимчасового затишшя перед новими атаками. Ключовим залишається питання реальних гарантій безпеки для України та механізмів контролю за виконанням будь-яких домовленостей.
Зрештою, як показує досвід інших конфліктів, дипломатичні рішення працюють лише тоді, коли підкріплені силою та готовністю її застосувати. Саме тому українське суспільство та військові наголошують на важливості продовження військової підтримки паралельно з дипломатичними зусиллями.
Ситуація залишається динамічною, і протягом наступних тижнів стане зрозуміло, чи призведе женевська зустріч до конкретних змін на фронті, чи стане ще одним символічним жестом у довгій історії безрезультатних переговорів.