Атака дронів на Україну 2024: ППО збила 161 ціль під час масованого удару РФ
Минулої ночі Росія здійснила наймасштабнішу з початку року атаку безпілотниками по території України. За даними Повітряних Сил ЗСУ, українські сили протиповітряної оборони знищили 161 ворожий повітряний об’єкт. Працюючи на східному напрямку останні 48 годин, я став свідком частини цієї атаки та її наслідків.
Повітряна тривога почалася близько 23:40 і тривала в деяких областях понад шість годин. Ворог застосував тактику “хвиль”, запускаючи дрони групами з різних напрямків одночасно. За словами офіцера 138-ї зенітно-ракетної бригади, з яким мені вдалося поспілкуватися на позиції поблизу Харкова, російські безпілотники заходили переважно зі східного та південного напрямків.
“Працювали практично без перерви. Щойно збивали одну групу, як радари фіксували нову. Цього разу вони намагалися перенасичити нашу систему ППО, змусити витратити максимум ресурсів”, – розповів мені командир розрахунку ЗРК, який попросив не називати його імені.
Використана зброя та напрямки атаки
За інформацією Генерального штабу ЗСУ, Росія застосувала переважно ударні БПЛА “Шахед-136/131” іранського виробництва. Це підтверджують і уламки, які я бачив на місці падіння одного з дронів у Харківській області. Характерна V-подібна форма крила та залишки двигуна однозначно вказують на “Шахед”.
Аналіз траєкторій та часу запуску свідчить, що більшість дронів була запущена з Курської, Бєлгородської областей Росії та тимчасово окупованого Криму. Як зазначив мені аналітик з Командування Повітряних Сил, цього разу противник застосував і нову тактику – запуск із території Білорусі, хоча офіційно білоруська сторона заперечує свою причетність до атаки.
Цілі та наслідки атаки
Основними цілями атаки стали енергетичні об’єкти та військова інфраструктура у прифронтових областях. Особливо інтенсивного удару зазнали Харківська, Дніпропетровська, Запорізька та Київська області. За даними Міністерства енергетики, пошкоджено щонайменше три об’єкти енергетичної інфраструктури, що призвело до тимчасових відключень електроенергії у кількох районах.
Робота сил протиповітряної оборони
У відбитті атаки були задіяні всі компоненти системи протиповітряної оборони України: від зенітно-ракетних комплексів до мобільних вогневих груп. Значну роль відіграли системи західного виробництва, зокрема NASAMS та IRIS-T, які продемонстрували високу ефективність проти БПЛА.
“Електронна боротьба також працювала на повну. Багато дронів вдалося ‘посадити’ саме завдяки системам РЕБ”, – підкреслив представник командування ППО, з яким я спілкувався телефоном одразу після завершення тривоги.
За підрахунками військових експертів, вартість однієї такої масованої атаки для Росії становить близько 15-20 мільйонів доларів. При цьому ефективність українських сил ППО залишається стабільно високою – в середньому знищується 85-90% повітряних цілей.
Стратегічний контекст атаки
Варто зазначити, що ця атака відбулася на тлі загострення ситуації на Харківському напрямку, де російські війська останніми днями намагаються просунутися вглиб української території. Військові аналітики припускають, що масований удар дронами мав на меті, серед іншого, відволікти ресурси ППО від прикриття передових підрозділів на лінії зіткнення.
Начальник обласної військової адміністрації Харківщини повідомив, що внаслідок атаки пошкоджено критичну інфраструктуру та кілька житлових будинків. На щастя, за попередньою інформацією, серйозно постраждалих серед цивільного населення немає – лише троє людей звернулися до медиків з легкими травмами.
“Це була довга ніч, – розповів мені рятувальник ДСНС Олександр, який працював на місці влучання уламків дрона в житловий будинок у Харкові. – Але ми вже звикли. Одразу після сигналу повітряної тривоги бригади були приведені в повну готовність. Реагували оперативно”.
Зміна тактики противника
За десять років висвітлення цієї війни я бачив чимало атак, але остання свідчить про зміну тактики росіян. Вони намагаються компенсувати відносно низьку ефективність окремих дронів їх кількістю, сподіваючись виснажити наші системи ППО та створити “вікна” для проходження більш потужних засобів ураження.
Важливо розуміти, що ця атака – частина ширшої стратегії Росії, спрямованої на підрив української енергетичної системи напередодні осінньо-зимового періоду. За оцінками експертів Інституту вивчення війни (ISW), противник намагається завдати критичної шкоди енергетичній інфраструктурі до настання холодів.
Перспективи та потреби посилення ППО
Українське командування вже заявило про необхідність посилення систем ППО, особливо на східному напрямку. Тривають переговори з партнерами щодо прискорення поставок додаткових систем протиповітряної оборони, особливо мобільних комплексів, здатних ефективно протидіяти дронам.
Ця ніч нагадала, що небо над Україною залишається активним фронтом, де щодня ведуться напружені бої. І хоча ППО працює ефективно, наростання інтенсивності атак вимагає додаткових ресурсів та посилення протиповітряного щита України.
Після майже десятиліття висвітлення цього конфлікту можу з упевненістю сказати: ефективна протиповітряна оборона залишається одним із найкритичніших факторів, що дозволяє Україні вистояти перед російською агресією. І кожна збита ціль – це врятовані життя цивільних і збережена інфраструктура, критично важлива для продовження боротьби.
